01.1 Встановлений факт

Зміна клімату — це встановлений факт

Науковий консенсус однозначний. Основні причини: спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу), сучасне сільське господарство та інші антропогенні чинники.

Транснаціональні корпорації, фінансові інституції та регулятори, страхові й консалтингові компанії визнають проблему. Проте комплексне бачення картини трапляється рідко, а повного розуміння ризиків і наслідків не існує навіть у науковців.

---

Ігнорування кліматичних ризиків сьогодні — це вже питання не екології, а компетентності

Для інвестора поточна ситуація зводиться до п’яти фактів:

1. Зміна клімату — об’єктивний економічний чинник.
2. Протягом найближчого десятиліття очікується безпрецедентна переоцінка вартості багатьох класів активів. Цей процес уже почався і прискорюватиметься.
3. Ймовірність кліматичної фінансової кризи висока.
4. Існує часове вікно до моменту, коли ці ризики будуть повністю відображені у кредитних спредах і котируваннях.
5. Готуватися й адаптувати портфелі потрібно самостійно і вже зараз.

01.2 Мета та джерела

Цілісна картина прийдешніх змін

Мета звіту — перекласти академічні знання мовою, доступною широкій аудиторії. Ми об’єднали розрізнені дослідження, щоб показати комплексну картину того, яким наш світ може стати вже в найближчому майбутньому. Економіка й фінанси — лише один з аспектів цієї трансформації.

Висновки зі зібраних даних вимагають серйозного перегляду базових стратегій розвитку.

Звіт дає надійні фізичні орієнтири (динаміку досягнення порогів +1.5 °C і +2.0 °C) і описує їхні каскадні наслідки. Ця база дає змогу зорієнтуватися в реальних масштабах змін, що насуваються, і почати адаптацію вже сьогодні.

---

Випереджаючи застарілі моделі

В основу звіту лягли понад 200 досліджень від найавторитетніших світових науковців, макроекономістів, банків і компаній з управління активами.

Головна відмінність: ми спираємося на найсвіжіші дані 2024–2026 років. Ці дослідження кардинально змінюють картину ризиків, але частина з них ще не інтегрована в громіздкі мейнстримні моделі великих фінансових інституцій.

Достовірність звіту забезпечує опора на чотири типи джерел:

1. Академічна наука: дослідження проходять жорстку перевірку незалежними науковцями (peer-reviewed), перш ніж потрапити до провідних наукових журналів.
2. Міжнародні організації: офіційні доповіді профільних міжурядових інституцій (ООН, ВМО, ВООЗ та інших).
3. Інституційна аналітика: офіційні звіти структур із безумовним глобальним авторитетом — центральних банків, найбільших страхових компаній і компаній з управління активами, провідних рейтингових агентств та інших профільних інституцій.
4. Новинні медіа: у рідкісних випадках, коли йдеться про нещодавні події, можуть використовуватися новинні джерела найбільших світових видань.

01.3 Три проблеми

Чому реальний масштаб не усвідомлюється

Проблема №1: системна складність і каскадні наслідки

Зміна клімату одночасно впливає на переважну більшість природних та економічних систем. Взаємозв’язки й каскадні ефекти, що виникають при цьому, настільки складні, що їхній точний розрахунок створює об’єктивні труднощі навіть у науковій спільноті.

Через нерозуміння цих складних механізмів зміни, що відбуваються, залишаються непомітними для більшості людей. Проблема випадає з фокуса уваги, а реальний масштаб і тяжкість наслідків, що насуваються, не усвідомлюються.

Проблема №2: цілісної картини того, що відбувається, поки не існує навіть у науковій спільноті

Єдиної прогностичної моделі, яка враховує всі аспекти й наслідки зміни клімату, не існує. Одні моделі прогнозують лише фізику клімату (ESM), інші — лише економіку (IAM). Вони обмінюються статичними даними, але не впливають одна на одну в реальному часі й упускають зворотні зв’язки.

Приклад таких зв’язків:

Водночас процес обов’язкової багатоступеневої перевірки нових наукових даних триває роками. Ще більше часу потрібно, щоб ці відкриття потрапили до базових макроекономічних моделей (як державних, так і корпоративних). У результаті виникає інституційний лаг: глобальний ринок змушений оцінювати ризики на основі застарілої інформації, що створює масштабну «сліпу зону» в усій економіці.

Проблема №3: недостатні дії

Кліматологи буквально б’ють на сполох, але суспільство залишається пасивним, а політики й корпорації продовжують отримувати прибуток, поглиблюючи проблему.

На запобігання катастрофічним сценаріям виділяються вкрай недостатні кошти. На адаптацію до наслідків, що вже проявляються, — ще менше. При цьому хвостові ризики (малоймовірні, але катастрофічні події) часто недооцінюються або взагалі не враховуються навіть у наукових звітах через обмежені ресурси або недостатність даних для моделювання.

02.1 Провал обіцянок · факт +1.5 °C

Провал обіцянок

У 2015 р. лідери практично всіх країн світу домовилися утримати потепління планети в межах 1.5°C, щоб уникнути катастрофічних наслідків. Однак зобов’язання не були виконані. У 2024 р. цей поріг уперше було тимчасово перевищено, а найновіші наукові дані прогнозують стійке перевищення позначки 1.5°C уже у 2028 р. [Kirchengast & Pichler, 2025; WMO, 2025]

Наслідки потепління до +1.5 °C

• Частота екстремальних хвиль спеки зросла багаторазово. Їхня площа охоплення і тривалість також зростають [WWA, 2025]. Це знижує продуктивність праці, підвищує смертність, призводить до втрат у сільському господарстві та енергетиці тощо.
• Кількість днів з екстремальною спекою подвоїлася [«Climate Change and the Escalation of Global Extreme Heat: Assessing and Addressing the Risks» — World Weather Attribution, Red Cross Red Crescent Climate Centre, Climate Central; травень 2025 р.].
• У п’ять разів зросла площа поверхні суходолу, де фіксуються умови небезпечної для людини температури «вологого термометра» у 31°C [Climate State 2024].
• Кількість екстремальних погодних явищ подвоїлася (ураганів, повеней, посух) за останні 20 років [UNDRR, 2020]. Їхня сила, руйнівність і непередбачуваність також зростають [WMO, 2024].
• У рази й десятки разів зросли ймовірність і площа лісових пожеж [State of Wildfires 2024-25State of Wildfires 2024-25“human-caused climate change made January 2025's burned area 25 times larger... and made fires... around twice as likely. The areas burned in... Amazonia and the Pantanal were also roughly 4-fold and 34-fold larger...”PDF · с. 36, 42]. Те, що в доіндустріальну епоху траплялося раз на 100 років, тепер відбувається кожні 10–18 років [WWA, 2025World Weather Attribution (2025)“The event in today's climate is about a 1 in 10 year event, whereas in a 1.3°C cooler climate, it would be expected to occur once in every 100 years. ... The DSR is projected to become another 25% more intense and another nine times more likely.”PDF · с. 3].
• Швидкість підвищення рівня моря подвоїлася за останні 30 років [Nature, 2024]. Це вже призводить до підтоплення деяких міст і руйнування прибережної нерухомості [WMO, 2024].
• На 29% збільшилися кількість і тривалість посух за 20 років порівняно з попередніми десятиліттями [UNCCD, Drought in Numbers, 2022]UNCCD — Drought in Numbers (2022)“The number and duration of droughts has increased by 29 percent since 2000, as compared to the two previous decades”.
• 11 найспекотніших років за всю історію спостережень — це попередні 11 років. Причому рекордсменами стали 2023, 2024 і 2025 [Copernicus, 2025; WMO, 2026].
• На 70% скоротилися популяції диких ссавців, птахів, риб, рептилій, амфібій з 1970 р. Це результат не лише зміни клімату, а й надмірної експлуатації та забруднення довкілля [WWF, 2024].
• Світове сільське господарство втратило 21% продуктивності з 1961 р. [Ortiz-Bobea et al., Nature Climate Change, 2021]

02.2 Кліматичний податок · сьогодення

Вплив на економіку: кліматичний податок

У 2024–2025 рр. ключові інституції, чиї висновки формують економічне та фінансове прогнозування — Національне бюро економічних досліджень США (NBER), Потсдамський інститут (PIK), консорціум світових центральних банків (NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи), Bloomberg і ООН — представили принципово нові оцінки економічної шкоди від зміни клімату.

Якщо економічні наслідки глобальної температури настільки значні, чому їх не помітили після майже 1 °C глобального потепління з 1960 року? Тому що зміна клімату відбувається повільно, і її наслідки ховаються за фоновими коливаннями економіки. Оскільки зміна клімату має постійний характер, її наслідки з часом продовжують накопичуватися.

NBER · 2025

Ключові висновки щодо сьогодення:

• Колосальна недооцінка: реальна економічна шкода від зміни клімату в 5–6 разів перевищує всі попередні оцінки [NBER, 2024NBER w32450 — The Macroeconomic Impact of Climate Change: Global vs. Local Temperature (2024); PIK revised version, 2025PIK — The economic commitment of climate change (~$38 trn/year) (2024)].
• Уже завдана шкода: річний темп зростання світової економіки вже сповільнився на третину лише через зміну клімату. У результаті сукупний обсяг ВВП станом на 2019 р. виявився на 19% нижчим, ніж був би без зміни клімату [NBER, 2024]NBER w32450 — The Macroeconomic Impact of Climate Change: Global vs. Local Temperature (2024).
• Лише одне явище — хвилі спеки — може спричиняти прямі втрати в середньому на рівні 0.5% ВВП. У 2003, 2010, 2015 рр. це знижувало ВВП Європи на 0.3–0.5% [EEA, 2024]. Шкода вкрай нерівномірна: Німеччина втрачає 0.1% ВВП, Південна Європа близько 1.1–1.4% ВВП, США — близько 0.6% ВВП, Китай — близько 1% ВВП [Allianz, What to watch: Global boiling, 2025Allianz Research — What to watch: Global boiling (2025)“Heatwave may cost -0.5pp of GDP in Europe … losses range from -0.1pp for Germany to as much as -1.4pp for Spain”PDF · с. 1]. Ці втрати можуть зрости вп’ятеро протягом найближчих 30 років [WRI, 2025Europe's Heat and Air Conditioning Dilemma“Without action to adapt, these losses could increase fivefold in the next 30 years”Web].
• Дим від лісових пожеж у США знижує трудові доходи: NBER оцінює втрати на рівні майже 2% річного трудового доходу США ($125 млрд у цінах 2018 р.), а Bloomberg оцінює лише втрати заробітної плати приблизно у $150 млрд на рік [NBER, 2022NBER — Air Pollution and the Labor Market: Evidence from Wildfire Smoke (2022)“each day of smoke reduces quarterly per capita earnings by $5.2, or about 0.10 percent”“wildfire smoke reduces earnings by nearly 2 percent of U.S. annual labor income ($125 billion in 2018 dollars)”; Bloomberg, 2025Bloomberg — Climate Economy Deep Dive (2025)“the impact of wildfire smoke days on wages alone could reach $150 billion a year”].
• Глобальні витрати зростають експоненційно: витрати, пов’язані з кліматом, зросли більш ніж у 9 разів — з ~$150 млрд у 2000 р. до $1.4 трлн у 2024 р. [у доларах 2024 р.; BNEF, 2025BloombergNEF — Adaptation & Resilience: The New Investment Imperative (2025)“Climate-related damages from fire, flood and storms cost the world’s largest economies $1.4 trillion in 2024, up from $150 billion in the year 2000”PDF · с. 1]
• Прихований податок: лише в США і лише за останній рік (з 05/2024 по 05/2025) витрати досягли майже $1 трлн ($955 млрд), або 3.2% ВВП. Основні витрати — ліквідація наслідків лих, страхові премії, державні гранти та витрати через відключення електроенергії. Цей прихований «податок» забирає кошти в інших секторів економіки [Bloomberg, The Climate Economy Outlook, 2025Bloomberg — The Climate Economy 2025 Outlook“US climate-related costs reached a record $955 billion … representing more than 3% of gross domestic product”].
• Усі ці оцінки, ймовірно, занижені: реальні втрати світової економіки, з урахуванням непрямих збитків і каскадних наслідків (збої в бізнесі, шкода екосистемам, соціальні витрати), перевищили $2.3 трлн на рік (понад 2% ВВП). Це більш ніж у 10 разів перевищує офіційно реєстровані прямі збитки (~$200 млрд), на яких ґрунтується багато фінансових моделей. Збитки від катастроф уже зараз коштують значно дорожче, ніж коштували б заходи для їх запобігання [UNDRR, GAR, 2025]UNDRR — Global Assessment Report (GAR) 2025, Summary for Policymakers.

02.3 Першопричина

Викиди продовжують зростати

Глобальні викиди парникових газів (ПГ) не скорочуються — вони продовжують зростати й бити рекорди [Climate State in 2024; UNEP, Emissions Gap Report, 2024]. Ілюстрація масштабу суперечності: це так, ніби замість того, щоб гасити водою будинок, що горить, у вогонь кидали вугілля — майже в буквальному сенсі так і відбувається.

03.1 Фізика сценарію +2 °C

Що таке 2 °C?

+2°C — це небагато, якщо йдеться не про температуру вашого тіла або планети. Навіть незначне зростання глобальної температури призводить до нелінійного збільшення частоти й сили екстремальних явищ. Тобто потепління з 1.5°C до 2.0°C принесе більше ризиків, ніж потепління з 1.0°C до 1.5°C [IPCC AR6, 2023].

Це перехід у кліматичний режим, близький до умов раннього пліоцену, якого планета не бачила понад 3 млн років [Hansen et al., 2025]. Природні екосистеми, сільське господарство та інфраструктура не пристосовані до таких умов. Багато організмів не можуть адаптуватися до настільки швидких змін — для цього потрібні тисячі років еволюції.

Наслідки потепління до +2 °C

Ось який вигляд матиме цей світ:

• Зростуть сила й частота стихійних лих, дедалі більше екстремальних погодних явищ відбуватиметься там, де раніше вони були невластиві [IPCC AR6].
• Смертельна спека стане нормою. У помірних регіонах планети вона значно частіше призводитиме до підвищеної смертності, а в південних регіонах — регулярно досягатиме рівнів, несумісних із життям без штучного охолодження [Penn State University ResearchPenn State — Humans can't endure temperatures and humidities as high as previously thought (2022)“actual maximum wet-bulb temperature is lower — about 31°C wet-bulb”; Raymond, C. et al., 2020Raymond et al. — The emergence of heat and humidity too severe for human tolerance (2020)“...a wet-bulb temperature (TW) of 35°C marks our upper physiological limit, and much lower values have serious health and productivity impacts… an upperlimit for survivability under sustained exposure, even with idealizedconditions of perfect health, total inactivity, full shade, absence ofclothing, and unlimited drinking water (9, 10)... severe mortality andmorbidity impacts typically occur at much lower values—for example, regions affected by the deadly 2003 European and 2010 Russian heatwaves experienced TW values no greater than 28°C (fig. S1). In theliterature to date, there have been no observational reports of TW exceeding 35°C and few reports exceeding 33°C (9, 11, 14, 15). ”].
• Водна криза стане глобальною. Прискорене танення льодовиків і скорочення снігового покриву призведуть до критичного дефіциту прісної води для понад 1.5 мільярда людей. Вода стане стратегічним ресурсом, ціна на який на локальних ринках може перевищувати ціну на нафту.
• Екстремальні пожежонебезпечні умови формуватимуться практично щороку. У десятки разів зростає ймовірність виникнення пожеж [WWA, 2025World Weather Attribution (2025)“The event in today's climate is about a 1 in 10 year event, whereas in a 1.3°C cooler climate, it would be expected to occur once in every 100 years. ... The DSR is projected to become another 25% more intense and another nine times more likely.”PDF · с. 3].
• Урожайність ключових культур значно впаде. Для кукурудзи очікується глобальне падіння на 24%, а для сої — на 5–10%. Для пшениці втрати в традиційних аграрних регіонах сягнуть 20–30%. Це системний ризик для світової продовольчої безпеки [Heikonen et al., 2025; Hultgren et al., 2025].
• Передбачуваність погодних ризиків помітно знизиться. Звичний ритм погоди зміниться: екстремуми вже виходять за межі історичного досвіду — стають безпрецедентними не лише за силою й частотою, а й за часом та географією. Така мінливість ускладнить планування в економіці та житті [IPCC, 2021IPCC AR6 WGI FAQ 11.2 — Will Unprecedented Extremes Occur As a Result Of Human-Induced Climate Change? (2021)“unprecedented, either in magnitude, frequency, timing or location”; de Vries et al., 2024de Vries et al. — Increasing extreme precipitation variability plays a key role in future record-shattering event probability (2024)“record-shattering probability is 15 times larger than in a world without climate change”; Swain et al., 2025Swain et al. — Hydroclimate volatility on a warming Earth (2025)“subseasonal ... whiplash have increased by 31–66% ... increases of 113% ... with 3 °C of warming”].
• Багаторазово зросте ризик запуску ланцюгових реакцій (точок неповернення). Ймовірність колапсу льодовикових щитів або зупинки океанічних течій (AMOC) перестане бути незначною [Deutloff et al., 2025Deutloff et al. — High probability of triggering climate tipping points under overshoot (2025)“probability of equilibrium triggering of 62% … 39% for AMOC, 93% for GRIS, 96% for WAIS”; Stokes et al., 2025].

03.2 Фізичні ризики → фінансові

Фізичні ризики стають фінансовими

2°C — це пряма загроза руйнуванню глобальної економічної стабільності.

За поточного рівня розвитку технологій існує високий ризик кризи продовольства та водних ресурсів, яка тією чи іншою мірою зачепить усі країни [GlaMBIE Team, 2025; IPCC; Heikonen et al., Nature Food, 2025].

Провідні світові фінансові та наукові інституції попереджають про ймовірність колапсу страхових ринків у вразливих регіонах планети, а також дестабілізації фінансової системи загалом [Allianz, 2025Allianz — Rethinking climate adaptation for global resilience (2025)“certain assets effectively uninsurable”; First Street Foundation, 2025First Street — 9th National Risk Assessment: The Insurance Issue (2025)“private insurance companies are effectively labeling areas as uninsurable; property values will deflate”; EEA, 2024].

Важливо врахувати — три механізми посилення:

1. Нелінійність шкоди: Економіка може відносно легко впоратися з потеплінням від +1.0°C до +1.2°C. Але перехід до +2.0 °C може бути катастрофічним. Чому?

   Інфраструктура: дамби, розраховані на повінь «раз на 100 років», витримують невелике посилення злив. Але після перетину певного порогу їх прориває, і шкода зростає не на 10%, а багаторазово.

   Сільське господарство: до певного порогу спека поступово знижує врожайність, але після його перевищення втрати зростають непропорційно, швидко скорочуючи кінцевий урожай.

   Продуктивність праці: до певного порогу спека лише сповільнює роботу людини. Після його перевищення вона стає небезпечною: за температури вологого термометра близько 31°C перегрів може початися вже через 60–90 хвилин помірного навантаження [Penn State University ResearchPenn State — Humans can't endure temperatures and humidities as high as previously thought (2022)“actual maximum wet-bulb temperature is lower — about 31°C wet-bulb”; Raymond, C. et al., 2020Raymond et al. — The emergence of heat and humidity too severe for human tolerance (2020)“...a wet-bulb temperature (TW) of 35°C marks our upper physiological limit, and much lower values have serious health and productivity impacts… an upperlimit for survivability under sustained exposure, even with idealizedconditions of perfect health, total inactivity, full shade, absence ofclothing, and unlimited drinking water (9, 10)... severe mortality andmorbidity impacts typically occur at much lower values—for example, regions affected by the deadly 2003 European and 2010 Russian heatwaves experienced TW values no greater than 28°C (fig. S1). In theliterature to date, there have been no observational reports of TW exceeding 35°C and few reports exceeding 33°C (9, 11, 14, 15). ”] Продуктивність падає не на 5%, а в кілька разів або взагалі зупиняється в деяких сферах.

2. Ефект «накопичення» та вичерпання ресурсів для відновлення:

   Окремий шок: країна може впоратися з однією великою повінню, використавши резерви та взявши в борг.

   Серія шоків: якщо через два роки відбувається мегапосуха, а ще через рік — ураган, у країни може не вистачити ні фінансових, ні матеріальних ресурсів для відновлення. Кожен наступний удар завдає більшої шкоди, тому що б’є по вже ослабленій системі. Моделі NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи показують, що шкода від одного шоку може впливати на економіку до 10 років.

3. Комплексні ризики: У міру потепління зростає ймовірність одночасних катастроф у різних частинах світу (наприклад, посуха у трьох головних експортерів зерна). Шкода від цього не сумується, а множиться, спричиняючи колапс глобальних ланцюгів постачання та продовольчу кризу.

03.3 Кліматичний податок · прогноз +2 °C +3 °C

Кліматичний податок: прогноз

Прогноз на майбутнє — за потепління до +2 °C і +3 °C сповільнення зростання посилиться ще більше:

Важливо врахувати:

1. Загальні цифри приховують сильну неоднорідність шкоди: втрата світового ВВП на 17% може означати втрату 50% ВВП для окремих країн, наприклад, у південних регіонах.
2. Ці прогнози слід вважати нижньою межею. Ця оцінка є «консервативною за своєю суттю» (занижує або дає нижню межу реального впливу). У ній не враховуються важливі фактори, такі як вплив хвиль спеки, підвищення рівня моря, тропічних циклонів, точок неповернення, а також «переливні» ефекти між регіонами, які можуть значно посилювати загальний вплив, а також неринкова шкода, така як шкода екосистемам і здоров’ю людини [PIK revised version, 2025].
3. NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи: оцінка базується на моделях PIK і не включає екстремальні катастрофи (сильні урагани, мегапожежі, рідкісні за силою повені), ланцюгову реакцію у фінансовій системі (ефекти доміно, фінансова паніка), кризу страхового ринку, збої в ланцюгах постачання, неринкові збитки (деградація екосистем, шкода здоров’ю людини, вимушена міграція — усе це вже відбувається), перетин точок неповернення і комплексні ризики, тобто взаємодію кліматичних шоків із некліматичними (пандемії, інші фінансові кризи, війни). При цьому NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи визнає, що ці фактори мають «значні макроекономічні наслідки» і є джерелом ризику для фінансової стабільності.

03.4 Нова картина для інвестора

Це фундаментально змінює картину для інвесторів

1. Потужний системний фактор: доведено, що світова економіка перебуває під дією постійного й сильного гальма. Зміну клімату необхідно розглядати як фундаментальний макроекономічний фактор, за яким потрібно стежити так само пильно, як за діями ФРС, але з розумінням, що цей «регулятор» ніколи не знизить ставку.
2. Помилки в прогнозах: довгострокові прогнози зростання ВВП і ВРП (валового регіонального продукту), які є основою для фінансових моделей, з високою ймовірністю й надалі систематично переглядатимуться у бік зниження. Це пов’язано з тим, що сучасні моделі повільно інтегрують нові наукові дані, погано враховують або взагалі не враховують дедалі більшу швидкість кліматичних змін, взаємозв’язки й каскадні наслідки, а також часто ігнорують малоймовірні, але катастрофічні події (наприклад, точки неповернення).
3. Недиверсифікований ризик: новий, оцифрований макроекономічний ризик є системним — від нього складно захиститися диверсифікацією. Це змушує інвесторів і регуляторів переглядати «премію за ризик» для цілих країн і галузей, що може підвищувати вартість капіталу для всіх.
4. Загроза системного збою: сьогодні зміна клімату сприймається як сповільнення зростання, але її посилення створює реальну загрозу боргової кризи, колапсу соціальних систем та інвестиційного паралічу.

Неминучість змін

Світова економіка вже неминуче зіткнеться зі зниженням доходу на 17% (за потепління до +2 °C) через історичні викиди вуглецю та соціально-економічну інерцію [PIK revised version, 2025].

05.1 Реакція банківської системи

Банки визнали сценарій 2–3 °C

Аналіз документів 2024–2025 рр. показує кардинальний зсув у корпоративному плануванні: від спроб запобігти кліматичній катастрофі до підготовки до її наслідків. Висновки спираються зокрема на OMFIF (офіційний форум незалежних центральних банків, суверенних фондів та аналітичних центрів) і дослідження Оксфордського університету зі сталих фінансів.

• Зі звіту BISБанк для центральних банків світу (Банк для центральних банків світу) за липень 2025: «регулятори все активніше закликають банки визнати фізичний кліматичний ризик як новий фактор у їхньому полі ризиків і вбудувати його в політики управління кредитним ризиком. Низка національних фінансових органів прямо позначила наглядові очікування, що банки скоригують свої практики управління ризиком у відповідь на зміну клімату».
• Morgan Stanley офіційно заявив у березні 2025 р.: «Ми тепер очікуємо на мир з 3 °C», посилаючись на «недавні невдачі у глобальних зусиллях з декарбонізації». Цей прогноз був включений до інвестиційного звіту щодо акцій виробників кондиціонерів.
• JPMorgan Chase на початку 2025 р. оголосив про вступ до «нової кліматичної ери», прямо заявивши, що «зміна клімату — це виклик для економіки», і вимагає інтеграції кліматичних міркувань у «щоденне прийняття рішень». Банк розробив власну систему CAF для оцінки клієнтів щодо кліматичних ризиків.
• IIF (Міжнародний інститут фінансів, який представляє 400+ найбільших банків світу) офіційно заявив фінансовому сектору, виділивши позицію жирним шрифтом: «Світ не на шляху до обмеження зростання температури нижче 2 °C» (лютневий брифінг, 2025 р.) [IIF, 2025]IIF — Sustainable Finance Monitor: Can 1.5 Be Kept Alive? (2025)“The world is not on track to limit temperature rise below 2°C – and limiting warming 1.5°C is almost certainly unachievable, without a major step change in policy ambition”PDF · с. 3.
• NGFSГрупа центральних банків та наглядових органів, включаючи ЄЦБ та ФРС, створена для екологізації фінансової системи (консорціум світових центральних банків, включаючи ЄЦБ та ФРС) у листопаді 2024 р. опублікував нові офіційні прогнози: за збереження «поточної політики» світ досягне потепління на 2 і 3 °C, а економічна шкода буде втричі вищою, ніж вважалося раніше.

Системний ризик: банки не готові

Головною перешкодою є обмежені можливості моделювання ризиків та брак даних для їхньої оцінки.

• BISБанк для центральних банків світу визнає серйозну складність із оцінкою кліматичних ризиків; IIF також вказує, що для оцінки ESG- та кліматичних ризиків не вистачає деталізованих та порівнянних даних [BIS, Incorporating climate risks, 2025BIS — Incorporating physical climate risks into banks' credit risk models (2025)“lack of data and risk-modelling capabilities … absence of generally accepted industry models”; IIF, 2025IIF — Response to EBA consultation on amended Pillar 3 disclosure requirements for ESG risks (2025)“data points that are hard to reliably source and/or are inconsistent with similar data points required under the CSRD or the EU Taxonomy”“This lack of detailed data makes it difficult for financial institutions to calculate these emissions on their own”“detailed locations of counterparties and activities are not always readily available”].
• Банківські моделі не справляються, що веде до «прихованих» кредитних збитків: аналіз урагану «Сенді» показав, що неправильна оцінка кліматичного ризику призвела до $68 млн непередбачених втрат лише через одну подію [FSF, The 13th National Risk Assessment, 2025First Street — 13th National Risk Assessment: Climate, the 6th C of Credit (2025)“produced ‘hidden’ credit losses … $68 million in unanticipated unpaid principal and interest”].
• ФРС США в 2024 р. опублікувала результати кліматичного стрес-тестування 6 найбільших банків (Bank of America, Citigroup, Goldman Sachs, JPMorgan Chase, Morgan Stanley, Wells Fargo): «виявлено значні прогалини у даних та складності моделювання»; банкам було важко оцінити вразливість своїх бізнес-моделей [FED, 2024]Federal Reserve — Pilot Climate Scenario Analysis: Results (2024).
• ЄЦБ і Банк Англії в стрес-тестах виявили «ключові прогалини в даних»: «Більшість банків ще мають пройти довгий шлях» [OMFIF, 2025OMFIF — Persistent data gaps pose hurdles for banks' climate strategies (2025)“most banks still have a long way to go … flagged data gaps as a key hurdle”]. Розрахунки з використанням агрегованих даних щодо фірм призвели до недооцінки кліматичних втрат до 70% [EEA/EUCRA, 2024EEA — European Climate Risk Assessment, EUCRA (2024)“physical climate risks to the European banking system are still underestimated … underestimation of climate-related losses of up to 70%”].
• NGFSГрупа центральних банків та наглядових органів, включаючи ЄЦБ та ФРС, створена для екологізації фінансової системи всього за 1 рік потроїв власну оцінку економічної шкоди та визнає, що навіть їхні моделі відстають від фізичної реальності [NGFS, 2024]NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи — High-level overview of NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи Scenarios, Phase V (2024)“Global GDP losses rise … to in between 7% and 15% in 2050 in Phase V”PDF · с. 2.

Що таке кліматичні ризики?

Для банків кліматичний ризик — це насамперед погіршення платоспроможності позичальників. Для позичальників існує два основних типи ризиків [BIS, Incorporating physical climate risks into banks' credit risk models, 2025]BISБанк для центральних банків світу — Incorporating physical climate risks into banks' credit risk models (2025)“physical risks in banks’ capital requirements, loan loss provisions, pricing of loans … RWA rises as much as by 20%”:

1. «Фізичний» ризик - збитки активам від стихійних лих та екстремальних погодних умов. Включає вплив спеки на працю, диму та забруднення повітря (див. частину IV).
2. «Перехідний» ризик — витрати переходу до зеленої економіки, необхідної для пом’якшення подальших наслідків: зміни в державній політиці, законодавстві, регулюванні та оподаткуванні, технологічні зрушення, зміна ринкових умов і переваг клієнтів.

05.2 Реакція страхової галузі

Страхова галузь: «нестраховні зони»

Банківські моделі показують лише «верхівку айсберга». Документи найбільших страхових компаній світу краще розкривають, що саме відбувається під водою і чому це потенційна катастрофа:

• Застраховані збитки зросли у 3,6 раза за останні 30 років через зростання кліматичних та природних катастроф [Capgemini and Efma, 2022World Property and Casualty Insurance Report 2022“Natural catastrophe events have led to a 3.6 times increase in insured losses and a 2 times increase in uninsured losses over the last 30 years”PDF].
• З’являються і швидко розширюються економічно значущі «нестраховні зони» — регіони, де приватне страхування як інструмент управління ризиками перестає функціонувати [UNU-EHS, 2023UNU-EHS — An uninsurable future? The insurance protection gap and climate change (2023)“certain areas may become effectively ‘uninsurable’ … risk tipping point of uninsurability”].
• «Нестраховні» зони вже стали реальністю. У Каліфорнії та Флориді за останні кілька років понад 2 млн домогосподарств втратили доступ до приватного страхування і були змушені перейти в державні програми «останньої надії», які самі опинилися в стані крайньої фінансової нестійкості [FSF, 2025First Street — 9th National Risk Assessment: The Insurance Issue (2025)“dramatic pullout of coverage across California, Florida, and Louisiana … insurer of last resort … the largest insurer in the state”PDF · с. 5; Marsh McLennan, 2024; Capgemini and Efma, 2022World Property and Casualty Insurance Report 2022“Several leading insurers pulled out of the California home insurance market”PDF]. У Греції значні частини країни вже віднесені страховиками до «червоних зон» [WWA, 2025World Weather Attribution (2025)“large parts of the country have already been classified as ‘red zones’ by insurers, limiting access to affordable property insurance”PDF · с. 32]. В Австралії понад 520 000 будинків можуть втратити страхове покриття в найближчі 5 років. [Marsh McLennan, 2024]UN — An uninsurable future? (2023)“approximately 520,940 homes are predicted to be uninsurable in Australia by 2030”PDF · с. 5. Дедалі більше локацій стають нестраховними, а ризик нестраховності зростає і в інших регіонах світу [Capgemini, 2023Weathering the Climate Change Storm“These catastrophe-induced increases, combined with regulatory constraints that prevent insurers from adjusting prices at pace, lead to more locations becoming uninsurable ... The risk of uninsurability is growing in other regions of the world as well...”PDF · с. 4].
• В окремих регіонах однієї покупки страхового поліса вже недостатньо: зростання кліматичних ризиків робить покриття все дорожчим, важкодоступним або потенційно неможливим без адаптації. Тому компаніям потрібно не лише передавати ризик страховикам, а й знижувати власну фізичну вразливість. Кліматичний ризик потрібно вбудовувати в основну стратегію бізнесу: захищати фізичні активи, змінювати операційні процеси, оцінювати окупність заходів адаптації та враховувати кліматичну вразливість ланцюгів постачання [Marsh McLennan, 2023Building a Climate-Resilient Future“insurance becomes even more unaffordable and unavailable ... risks in certain regions to levels that are no longer insurable”PDF; Marsh McLennan, 2024How a holistic risk approach increases resilience“existing risk management techniques may fall short in addressing climate change ... A holistic view of risk is essential ... return on investment assessments for adaptation measures ... visibility into supply chain climate exposure”PDF; Marsh McLennan, 2025Marsh Climate Resilience and Adaptation Hub“Driving adaptation to a changed climate can avoid business disruption ... protect your physical assets ... explore a range of resilience measures”Web].

«Ми швидко наближаємося до температурних рівнів – 1.5 °C, 2 °C, 3 °C – за яких страховики більше не зможуть пропонувати покриття для багатьох із цих ризиків. Математика не сходиться: необхідні премії перевищують те, що люди або компанії можуть заплатити. Це вже відбувається»

AllianzОдин із найбільших фінансово-страхових концернів у світі · Публічна заява члена правління, 2025

Недооцінка фізичних ризиків

Проблема посилюється колосальним розривом між офіційною (і ринковою) оцінкою ризиків та реальною вразливістю об’єктів до пожеж, повеней, посух, граду, ураганів та селів. Офіційні карти (наприклад, FEMA — федерального агентства США з управління в НС), на які орієнтуються влада, забудовники і покупці, застаріли і не відображають реальний ризик у кліматі, що змінився. [Marsh McLennan, 2025Marsh McLennan — 2025 State of Flood Report“increase in flooding events, even in areas previously considered low risk”; FSF, 2025First Street — 8th National Risk Assessment: The Precipitation Problem (2023)“these formerly rare events are now occurring as often as every 5 or 10 years … data that do not reflect current rainfall conditions”].

• Зони, безпечні 10 років тому, сьогодні стають високоризиковими; мільйони «безпечних» об’єктів під прямою загрозою — це «сліпа зона» недооцінених ризиків на балансах власників і банків.
• Приклад урагану «Хелен» (2024): у потерпілому від катастрофічної повені регіоні Північної Кароліни менше 2% житлові будинки були застраховані від повеней — наочний розрив між офіційною оцінкою ризику та реальною вразливістю [Aon, Climate and Catastrophe Insight, 2025Aon — 2025 Climate and Catastrophe Insight“less than 2 percent of all residential structures … covered under the National Flood Insurance Program”].
• До 2055 року 84% всіх районів США можуть зіткнутися зі зниженням вартості нерухомості через кліматичні ризики; сукупні втрати — $1.47 трлн [FSF, Property Prices in Peril, 2025First Street — Property Prices in Peril: 12th National Risk Assessment (2025)“70,026 neighborhoods (84% of all census tracts) … $1.47 trillion in net property value losses”].

Реакція населення: міграція назустріч ризику

Ще більше посилює ситуацію те, що люди (і ринок) досі ігнорують кліматичні ризики. Економічний розвиток концентрується там, звідки потрібно їхати.

• Будинки продовжують будуватись там, де їм не місце, і часто з розмахом [Swiss Re, 2025].
• У США міграція йде не від ризику, а прямо назустріч йому: люди залишають дорогі, але безпечніші штати (Каліфорнія, Нью-Йорк) і масово переїжджають у регіони з найвищим ризиком — Флориду, Арізону та Техас. Доступне житло та робочі місця все ще є головним фактором.
• Зростання населення і концентрація активів продовжуються в зонах найвищого ризику — стрімка забудова схильної до ураганів Флориди, зростання міст у районах потужних конвективних штормів [Aon, Climate and Catastrophe Insight, 2025].

Цей тренд не просто збільшує кількість майбутніх жертв — він цілеспрямовано концентрує майбутні фінансові збитки та приховані кредитні ризики в небезпечних географічних точках. [FSF, 2025; Aon, 2025].

Незастрахований ризик: «розрив страхового захисту» $1.8 трлн

«Захисний розрив» у $1.8 трлн — це, по суті, «темна матерія» фінансової системи: ризик, який не враховано, не оцінено і не керує, що створює величезну системну вразливість [UNU-EHS, 2023]. економіки, що розвиваються, мають гігантський розрив (Китай 94%, Індія 93%, ПАР 83%), тоді як у розвинених він нижче (Великобританія ~21%, Австралія ~30%, Канада ~35%) [Allianz Research, Climate Adaptation Report, 2025]. У Греції розрив перевищує 80% — застраховано лише 18,2% житла [WWA, 2025World Weather Attribution (2025)“In March 2025, only 18.2% of residences were insured”PDF · с. 31]. Кейс Італії: розрив 83%, 75% будинків у зоні ризику, 98% сейсмічних втрат 1980–2021 рр. не застраховані.

Системний ризик: страховики не готові

• У 2023 році 56% керівників страхових компаній назвали кліматичні ризики однією з трьох головних проблем [Capgemini, 2023Weathering the Climate Change Storm“According to our 2023 survey, climate risk urgency escalated, with 56% of the senior executives we surveyed saying climate events were among their top three concerns, up from 44% in 2022.”PDF · с. 3].
• Історичні моделі оцінки ризиків, на яких будується страховий бізнес, перестають працювати — виникає «криза впевненості у здатності передбачати збитки» для всієї галузі [Frank, 2023; UNU-EHS, 2023UNU-EHS — An uninsurable future? The insurance protection gap and climate change (2023)“using historical data to feed catastrophe models … a crisis of confidence around the ability to predict loss”].
• Через зростання частоти й тяжкості природних катастроф страховикам дедалі складніше правильно закладати ризик у ціну поліса. Страховики не готові до нинішньої волатильності, а коли ризик не можна точно оцінити, вони припиняють дію страхових полісів. [Capgemini, 2024World Property and Casualty Insurance Report 2024“The P&C insurance risk landscape is evolving rapidly as the frequency and severity of natural catastrophe (NatCat) events... increase underwriting complexity ... Carriers are unprepared for today’s rising claims and costs, NatCat losses ... Meanwhile, insurers terminate policies when they cannot accurately price risks ... Insurability challenges are driven by underlying risks, not insurance prices.”PDF].
• Кількість серйозних і частих катастроф у світі подвоїться до 2040 року — це ставить під загрозу саму життєздатність страхування як опції для багатьох [UNU-EHS, 2023UNU-EHS — An uninsurable future? The insurance protection gap and climate change (2023)“number of severe and frequent disasters forecast to double globally by 2040 … threatening the viability of insurance”].
• Лише за 2017–2024 роки частка витрат на страхування в загальних витратах на житло в США зросла на 66%, перетворюючи страхування на «другу іпотеку» [FSF, 2025]First Street — 12th National Risk Assessment: Realty (2025)“Rapid increases in insurance costs … 66%”PDF · с. 8. Навіть після різкого зростання страхових премій житло у США все ще недооцінює кліматичний ризик. Премії продовжать зростати [Bloomberg / Swiss Re, 2024US home insurance still priced too low for climate risk“US home insurance still priced too low for climate risk ... premiums will have to climb further ... he agreed prices will continue their upward trend”Web].
• Чисті премії страховиків падали нижче нуля у 2017 р. і наближалися до нуля ще тричі за останні роки: галузь періодично працює зі збитком, і подальше підвищення цін або відмова від страхування вкрай ймовірні [Bloomberg, The Climate Economy Outlook, 2025]Bloomberg — The Climate Economy 2025 Outlook.

06.1 Попередження страховика · AllianzОдин із найбільших фінансово-страхових концернів у світі, 2025

Член правління AllianzОдин із найбільших фінансово-страхових концернів у світі, одного з найбільших світових страховиків, прямо попереджає про можливість каскадної фінансової кризи, що починається з відходу страховиків і веде до колапсу іпотечного ринку та банківської нестабільності:

«Це не разове ринкове коригування. Це системний ризик, який загрожує основі фінансового сектора. Якщо страхування стає недоступним, інші фінансові послуги також стають недоступними. Будинок, який неможливо застрахувати, не можна використовувати для отримання іпотечного кредиту. Жоден банк не видаватиме кредити під нерухомість, яку не можна застрахувати. Кредитні ринки заморожуються. Це кредитний стиск, спричинений зміною клімату.

Це стосується не лише житла, а й інфраструктури, транспорту, сільського господарства та промисловості. Економічна вартість цілих регіонів — прибережних, посушливих, схильних до лісових пожеж — почне зникати з фінансових балансів. Ринки будуть переоцінювати ці активи швидко та жорстко. Саме так виглядає провал ринку, спричинений кліматом.»

Гюнтер Таллінгер (Günther Thallinger) · Член правління AllianzОдин із найбільших фінансово-страхових концернів у світі, 2025

▶ Прочитати заяву повністю Повний текст посту «Клімат, ризик, страхування: майбутнє капіталізму». Курсивом є два фрагменти, винесені цитатою вище. Розгорнути

Клімат, ризик, страхування: майбутнє капіталізму

Викиди вуглекислого газу безпосередньо збільшують кількість енергії, яка утримується в атмосфері Землі. Це не розпливчаста та не майбутня проблема — це фізична реальність. Що більше викидів, то більше енергії утримується. Чим більше енергії, тим паче екстремально поводиться атмосфера. Шторми посилюються. Хвилі спеки тривають довше. Дощі стають сильнішими. Посухи стають глибшими. Це вихідний принцип.

Ці екстремальні погодні явища створюють прямі фізичні ризики всім категорій активів, що належать людям: землі, будинків, доріг, ліній електропередачі, залізниць, портів і заводів. Спека та вода руйнують капітал. Затоплені будинки втрачають вартість. Перегріті міста стають непридатними для життя. Цілі класи активів деградують у реальному часі, що виявляється у втраті вартості, перебоях у роботі бізнесу та ринковому знеціненні на системному рівні.

Страхова галузь історично управляла цими ризиками. Але ми швидко наближаємося до рівнів потепління — 1,5 °C, 2 °C, 3 °C, — за яких страховики більше не зможуть пропонувати покриття за багатьма з цих ризиків. Математика перестає сходитися: необхідні страхові премії перевищують те, що люди або компанії можуть платити. Це вже відбувається. Цілі регіони стають нестраховними. Див.: вихід State Farm та Allstate з ринку страхування житла в Каліфорнії через ризик лісових пожеж, 2023 рік.

Це не разове ринкове коригування. Це системний ризик, який загрожує основі фінансового сектора. Якщо страхування більше недоступне, інші фінансові послуги також стають недоступними. Будинок, який не можна застрахувати, не можна використовувати для отримання іпотечного кредиту. Жоден банк не видаватиме кредити під нерухомість, що не страхується. Кредитні ринки заморожуються. Це кредитний стиск, спричинений кліматом.

Це стосується не лише житла, а й інфраструктури, транспорту, сільського господарства та промисловості. Економічна вартість цілих регіонів — прибережних, посушливих, схильних до лісових пожеж — почне зникати з фінансових балансів. Ринки будуть переоцінювати їх швидко та безжально. Ось як виглядає провал ринку, спричинений кліматом.

Дехто стверджує, що держава втрутиться там, де страховики підуть. Але це передбачає, що держава, тобто платник податків, зможе собі це дозволити. Це припущення вже руйнується. Покриття видатків на три або чотири великі лісові пожежі або повені за один рік напружує державні бюджети до краю. Якщо кілька дорогих подій відбудуться у короткі проміжки часу, як очікують кліматичні прогнози, то жоден уряд не зможе реалістично покрити збитки без жорсткої економії чи краху. Див: допомога Німеччині після повеней 2021 року у розмірі 30 млрд євро; зростання витрат Австралії на допомогу при стихійних лихах у 2020–2023 роках.

Є також хибна втіха в «адаптації», оскільки багато ризиків не піддаються змістовній адаптації. Неможливо «адаптуватися» до температур, що виходять за межі людської витривалості. Можливості адаптації до мегапожеж обмежені; фактично залишається лише не будувати поруч із лісами. Цілі міста, побудовані на заплавах річок, не можуть просто взяти і переїхати вгору схилом. А в міру подальшого зростання температури сама адаптація стає економічно нежиттєздатною.

Як тільки ми досягнемо потепління на +3 °C — +3,8 °C, ситуація закріпиться. Атмосферна енергія на цьому рівні зберігатиметься понад 100 років через інерцію вуглецевого циклу та відсутність масштабованих промислових технологій видалення вуглекислого газу. Немає відомого шляху повернення до умов нижче 2 °C. Див.: Шоста оцінна доповідь МГЕІК, 2023; Обсерваторія Землі НАСА: «Довгострокове зобов’язання щодо потепління».

У цей момент ризик не можна буде передати, бо немає страхування. Ризик не можна буде поглинути, бо немає державних можливостей. До ризику не можна буде адаптуватися, оскільки перевищено фізичні межі. Це означає: більше немає іпотечного кредитування, немає нової забудови, немає довгострокових інвестицій, немає фінансової стабільності. Фінансовий сектор у тому вигляді, в якому ми його знаємо, перестає функціонувати. А разом із ним капіталізм у тому вигляді, в якому ми його знаємо, перестає бути життєздатним.

Капіталізм тепер має вирішити цю екзистенційну загрозу. Ідея про те, що ринкові економіки можуть продовжувати функціонувати без страхування, фінансів та захисту активів, є фантазією. Немає капіталізму без фінансових послуг, що функціонують. І немає фінансових послуг без можливості оцінювати кліматичний ризик і керувати ним.

Є лише один шлях вперед: запобігти будь-якому подальшому збільшенню рівня енергії в атмосфері. Це означає не допускати викидів в атмосферу. Це означає спалювати менше палива вуглецю або вловлювати викиди в момент спалювання. Це два єдині важелі. Решта — відстрочення або відволікання уваги.

Хороша новина: ми вже маємо технології для переходу від спалювання викопного палива до енергетики з нульовими викидами. Сонячна енергетика, вітрова енергетика, акумуляторні системи зберігання енергії, зелений водень, електрифікація, модернізація електромереж, підвищення ефективності на стороні попиту — це зрілі та масштабовані рішення.

Бракує тільки швидкості та масштабу. І розуміння того, що не йдеться про порятунок планети. Йдеться про порятунок умов, за яких ринки, фінанси та сама цивілізація можуть продовжувати працювати.

Источник: Günther Thallinger, LinkedIn, 2025 — «Climate, risk, insurance: the future of capitalism».

06.2 Механізм кризи

Механізм кризи: ланцюжок із 5 кроків

BISБанк для центральних банків світу, ООН, EEAЄвропейське агентство з навколишнього середовища і AllianzОдин із найбільших фінансово-страхових концернів у світі підтверджують: за останні кілька років фізичні ризики перетворилися з нішової галузі страховиків на системний фактор ризику для фінансових ринків. Колапс страхування — прямий механізм, що веде до фінансової кризи [UNU-EHS, 2023UNU-EHS — An uninsurable future? The insurance protection gap and climate change (2023); BIS, 2025BIS — Incorporating physical climate risks into banks' credit risk models (2025)“Climate change presents a systemic risk”; EUCRA, 2024EEA — European Climate Risk Assessment, EUCRA (2024)“from a niche domain of (re)insurers into a systemic risk factor”].

Паралель з 2008 роком та вимоги до капіталу

Фізичні кліматичні ризики передаються в баланс і звіт про прибутки банку різними каналами: катастрофи виводять з ладу активи позичальників, знижуючи вартість застави та дохід від пошкоджених об’єктів; оскільки кліматичні події одночасно зачіпають багатьох позичальників, підвищуючи кореляцію дефолтів, банк із концентрацією кредитів у зоні ризику може зазнати суттєвих збитків (тому особливо вразливі регіональні банки) [BIS, 2025BIS — Incorporating physical climate risks into banks’ credit risk models (2025)“Physical risks are transmitted to a bank’s balance sheet and P&L through different channels. For example, natural disasters... affect households and corporate borrowers by impairing their fixed assets... This, in turn, impacts the creditworthiness of the obligors by decreasing the value of collateral...”“Since climate-driven events commonly affect multiple borrowers at the same time, thus driving up correlation of defaults in the loan portfolio, a bank may incur in significant losses if it has a concentration of credit exposures...”PDF].

Це схоже на кризу 2008 р., але причиною є не тимчасова проблема з токсичними паперами, а перманентна проблема з фізичною вразливістю активів, які поступово випадають з економіки. Саме тому BISБанк для центральних банків світу та ЄЦБ пропонують інтегрувати кліматичні ризики у пруденційні норми, тобто збільшити вимоги до капіталу банків (RWA) [BIS, 2025BIS — Incorporating physical climate risks into banks’ credit risk models (2025)“...standard setting bodies and financial regulators have increasingly urged banks to recognise physical climate risk as a new factor in their risk space and internalise it in their credit risk management policies.”“...account for physical risks in banks' capital requirements, loan loss provisions...”“...Model RWA, when physical risk-related corrections are included, increases by around 7.9% [up to 20%] compared to the original calculations...”PDF]. Це прямий удар по прибутковості банківської сфери, що змусить банки підвищувати ставки або скорочувати кредитування.

Кількісна оцінка ризику для банків:

1. Історичні дані: кожен 1% зростання страхових премій викликає зростання кількості дефолтів за іпотекою на 1.05 процентного пункту [FSF, The 13th National Risk Assessment, 2025First Street — 13th National Risk Assessment: Climate, the 6th C of Credit (2025)“Every 1 percent-point increase … 1.05 percentage-point rise in foreclosure rates”].
2. Історичні дані: для найуразливішої групи (пошкоджені будинки в зонах річкових розливів) кількість дефолтів за іпотекою зростає на 62.8% порівняно з періодом до повені [FSF, 2025First Street — 13th National Risk Assessment: Climate, the 6th C of Credit (2025)“properties saw a 62.8% increase … Riverine (Fluvial)”; Aon, 2025].
3. Деградація природи: 75% кредитів компаніям в ЄС піддаються ризикам через деградацію природи (чиста вода для виробництва та охолодження заводів і дата-центрів, запилення для сільського господарства, деревина для будівництва) [ECB, 2023]ECB — Surface water scarcity puts ~15% of euro-area output at risk (2025)“72% of euro area firms are critically dependent on ecosystem services … three-quarters of all corporate bank lending”.
4. Прогнозна модель FSF: у найближчі 10 років щорічні збитки банків від кліматичних дефолтів зростуть більш ніж у 4 рази (з $1.2 до $5.4 млрд), склавши майже 30% від усіх втрат за іпотечними кредитами [FSF, 2025First Street — 13th National Risk Assessment: Climate, the 6th C of Credit (2025)“$1.21 billion in bank losses in 2025 … rise credit losses to $5.36 billion”].
5. Прогнозна модель BISБанк для центральних банків світу (кредит під заставу комерційної нерухомості в Алабамі, з актуальною ймовірністю сильного урагану 2025 р.): ймовірність дефолту зросла на 12%; втрати при дефолті – з 10% до 24.8%; необхідний обсяг капіталу зріс на 8%, 15.5% та 22% залежно від сценарію [BIS, 2025].

Наслідки для «нестраховних зон»

«Зони, що не страхуються» — це не просто проблема власників будинків. Це тригер для заморожування іпотечного кредитування, зростання кредитних ризиків для банківської системи та довгострокового економічного занепаду цілих регіонів. Ці каскадні системні ефекти, як правило, не враховуються в стандартних моделях оцінки ризиків.

Економічний занепад регіонів: заможні домогосподарства та бізнес залишають «нестраховні» зони; вартість капіталу зростає, інвестиції падають, база оподаткування знижується; лиха повторюються на тлі відсутності ресурсів для відновлення — регіони переходять до депресивних, дотаційних, таких, що виснажують загальний бюджет держави.

Зростання соціальної нерівності: найбільш уразливі групи не можуть виїхати і залишаються в районах, що занепадають і стають дедалі небезпечнішими; втрата страхового покриття та зростання кількості лих посилюють стрес і проблеми з ментальним здоров’ям.

06.3 · Системний ризик Держава як остання інстанція

Держава як остання інстанція

Дехто стверджує, що держава втрутиться там, звідки йдуть страховики. Але це припускає, що держава, тобто платник податків, може собі це дозволити. Це припущення вже руйнується. Покриття видатків на три-чотири великі лісові пожежі або повені за один рік доводить державні бюджети до межі. Якщо кілька дорогих подій відбудуться протягом коротких проміжків часу, як і очікується згідно з кліматичними прогнозами, то жоден уряд не зможе реалістично покрити збитки без жорсткої економії чи колапсу. Приклади: допомога Німеччині постраждалим від повені у розмірі €30 млрд 2021 р.; зростаючі витрати Австралії на ліквідацію наслідків лих у 2020–2023 роках.

Гюнтер Таллінгер (Günther Thallinger) · Член правління AllianzОдин із найбільших фінансово-страхових концернів у світі, 2025

Для порівняння масштабу

Переходу від «окремих катастроф» до «перманентної кризи»

Ураган «Хелен» обрушився на регіон Біг-Бенд у Флориді восени 2024 р., став найсильнішим ураганом в історії цього регіону. Через 13 днів по Флориді вдарив ураган «Мілтон», який став одним із найінтенсивніших ураганів Атлантики. Це поставило рекорд за стислою інтервалу між ураганами високої категорії у Флориді. Сукупна шкода склала близько $113 млрд [NOAA, 2025NOAA — Hurricane Costs“strongest hurricane on record to strike the Big Bend region of Florida”“Helene’s total costs were $78.7 billion.”“Total costs for Milton were $34.3 billion.”; NHC, 2025NHC — Hurricane Milton Tropical Cyclone Report“one of the strongest hurricanes of record in the Atlantic basin”“This ties Hurricane Rita of 2005 for the fourth-lowest minimum central pressure in an Atlantic hurricane.”; Moody's RMS, 2024Moody's RMS — Hurricane Milton: Live blog“Milton made landfall 13 days after Helene”“the fewest number of days between major hurricane landfalls in Florida on record”]. Через три місяці пожежа в Лос-Анджелесі додала до сукупної шкоди США ще $65 млрд, ставши найдорожчою пожежею на сьогодні [Bloomberg, 2025Bloomberg — The Climate Economy 2025 Outlook“Los Angeles wildfires in January 2025 causing $65 billion in economic costs”; Munich Re, 2026Munich Re — Wildfires and bushfires“The costliest wildfires to date ... struck the Los Angeles area in January 2025”].

06.4 Системний ризик

Клімат – глобальна загроза №1

Звіт Всесвітнього економічного форуму (WEF) The Global Risks Report 2026 розставляє все по своїх місцях з погляду світових експертів.

Довгострокова загроза: У перспективі 10 років перші три місця у рейтингу найсерйозніших глобальних ризиків (за тяжкістю наслідків) займають виключно екологічні небезпеки. Їх потенційні збитки оцінюються вище, ніж від ІІ або геоекономічних конфронтацій [WEF, 2026World Economic Forum — The Global Risks Report 2026Top 3 severe risks over 10 years: 1. Extreme weather events. 2. Biodiversity loss and ecosystem collapse. 3. Critical change to Earth systems.PDF · с. 9]:

• 1 місце. Екстремальні погодні явища.
• 2 місце. Втрата біорізноманіття та колапс екосистем.
• 3 місце. Критичні зміни у системах Землі («переломні моменти» або «точки неповернення»).

Короткострокова загроза: Навіть на горизонті 2-х років екстремальні погодні явища впевнено займають. четверте місце за рівнем загрози для світу.

Зміна клімату залишається головним ризиком як для експертів, так і для широкого загалу [AXA, Future Risks Report, 2025]AXA — Future Risks Report 2025“Climate change remains the top risk overall for both experts and the general population.”.

06.5 Недооцінка системного ризику

Недооцінка системного ризику

Регулятори, центробанки та найбільші страховики незалежно дійшли одного висновку: зміна клімату — системний ризик для всієї фінансової системи.

• Сама природа ризиків означає, що їх наслідки невизначені. У той же час особи, які приймають рішення, повинні оцінити найгірший сценарій, тобто найсерйозніший результат, який може статися. [Chatham House, 2021Chatham House — Climate change risk assessment (2021)“The very nature of risks means their impacts are uncertain. At the same time, decision-makers require an evaluation of the worst-case scenario – i.e. the most severe outcome that might plausibly occur.”].
• Зміна клімату становить значний системний ризик для фінансової стабільності [BIS, Climate-related risk drivers, 2021BIS — Climate-related risk drivers and their transmission channels (2021)“broader financial stability implications … financial stability risks”].
• Кліматичні ризики створюють загрозу фінансовій стабільності через знецінення активів, зростання збитків та збоїв в економіці [EEA, 2024EEA — European Climate Risk Assessment, EUCRA (2024)“compromise … financial stability … systemic financial shock”].
• Ризик катастроф стає все більш системною загрозою фінансової стабільності у глобальному масштабі [UNDRR, GAR, 2025]UNDRR — Global Assessment Report (GAR) 2025, Summary for Policymakers“systemic challenge that affects financial stability”.
• Ризики, пов’язані з природою, можуть мати значні макроекономічні наслідки та є джерелом ризиків для фінансової стабільності. [NGFS, 2024]NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи — Synthesis report on the greening of the financial system (2024)“nature-related financial risks could have significant macroeconomic implications … a source of risks relevant for financial stability”.
• Для вирішення глобальних проблем необхідне міжнародне співробітництво, але світ, навпаки, рухається до зростаючої поляризації та фрагментації [WEF, 2025WEF — The Global Risks Report 2025“the global outlook is increasingly fractured … widespread societal and political polarization”].
• Історичні тренди незворотно зламані: світ перейшов у нову фазу структурної трансформації, де головні драйвери — не класичні бізнес-цикли, а «мега-сили». Перехід до низьковуглецевої економіки — одна з п’яти мегасил, які керують глобальною економічною трансформацією. Цей перехід потребує інвестицій, потенційно порівнянних із промисловою революцією. [BlackRock, Global Outlook, 2025BlackRock — 2025 Global Outlook“Historical trends are being permanently broken”“AI and the low-carbon transition requiring investment potentially on par with the Industrial Revolution”“The energy transition – intertwined with mega forces like AI and geopolitical fragmentation”; BlackRock, Low-carbon transition, 2025BlackRock Investment Institute — The low-carbon transition (2025)“The transition to a low-carbon economy – one of the five mega forces that we track”“the low-carbon transition is one of several mega forces driving a global economic transformation”].
• Світ увійшов у епоху «полікризи» — множинних взаємопов’язаних глобальних криз (зміна клімату, геополітична нестабільність, соціальна напруженість), які посилюють ризики безпрецедентним чином [WEF, 2025WEF — The Global Risks Report (2025)“the interconnected nature of risks and of their compounding effects”; AXA, 2025AXA — Foresight Report (2025)“We are entering a ‘poly-crisis’ world, where risks are increasingly interconnected”].

06.6 Ланцюжки поставок

Ланцюжки поставок: диверсифікація не панацея

Робочий документ BISБанк для центральних банків світу кількісно оцінює «ефект доміно» у реальній економіці, показуючи, що кліматичний ризик — не локальна проблема, а мережевий вірус, що поширюється артеріями світової економіки. Кліматичний шок (наприклад, посуха) в одному регіоні призводить до падіння ВВП в іншому, географічно віддаленому регіоні, якщо між ними є торговельні зв’язки. Муніципалітети, чиї клієнти постраждали від посухи, показують зниження зростання ВВП на 1–2 процентні пункти [BIS, Supply chain transmission of climate-related physical risks, 2025].

• Страждають скрізь: каскадний ефект веде до зниження імпорту та погіршення показників ринку праці (зростання безробіття, падіння зарплат) у регіонах, які безпосередньо не були порушені катастрофою.
• Навіть «помірні» шоки небезпечні: основна шкода передається ланцюгами не від рідкісних мегакатастроф, а від помірних, але частіших аномалій («невелика» посуха). Ризик постійний, а не епізодичний.
• Галузева вразливість: сільське господарство уразливе як до локальних, так і до віддалених шоків; промисловість стійкіша до помірних шоків, але сильно страждає від інтенсивних катастроф у постачальників; сектор послуг страждає переважно від локальних шоків.

NGFSГрупа центральних банків та наглядових органів, включаючи ЄЦБ та ФРС, створена для екологізації фінансової системи моделює ймовірні збитки найближчих років: падіння світового ВВП досягає 1.0% у 2026 р. після екстремальних явищ у Європі та до 2.1% у 2027 р. після явищ в Азії. У деяких сценаріях стійкі втрати ВВП досягають 2.8% та зростання безробіття до 1.7 в.п. у 2028 р. «Вузькі місця» у ланцюжках поставок можуть давати глобальні втрати ВВП понад 3%, а пік регіональних втрат сягає 12.5% ​​ВВП в Африці. [NGFS, Short-Term Scenarios, 2025].

06.6.1 Актуарний погляд

Клімат як питання платоспроможності

Актуарії — фінансові аналітики, які розраховують для страхових компаній та пенсійних фондів ризик рідкісних, але руйнівних подій. Вони застосували цей підхід до клімату та природи: система має витримувати не середній сценарій, а його «хвіст» — малоймовірну катастрофу.

Термінова необхідність управління ризиками

«Ми використовуємо приклад оцінки кліматичних ризиків, щоб показати, чому і яким чином особи, які ухвалюють рішення, могли ненавмисно прийняти на себе набагато вищі рівні ризику, ніж вони припускають» [Planetary Solvency, 2025IFoA & University of Exeter — Planetary Solvency: finding our balance with nature (2025)"We use the case study of climate change risk assessments to highlight why and how policymakers may have inadvertently accepted much higher levels of risk than they think."PDF · с. 10].

Цільовий сценарій «net zero 2050» дає лише 50% шанс утримати потепління нижче 2 °C. Цей сценарій є основною кліматичною метою для більшості держав і багатьох компаній по всьому світу: він передбачає зниження глобальних викидів CO₂ до нульового балансу до 2050 року. [NGFS Scenarios PortalNetwork for Greening the Financial System — NGFS Scenarios Portal"Net Zero 2050 limits global warming to 1.5°C through stringent climate policies and innovation, reaching global net zero CO2 emissions around 2050."NGFS Scenarios Portal · сценарий Net Zero 2050; Climate Action TrackerClimate Action Tracker — CAT net zero target evaluations"around 145 countries had announced or are considering net zero targets""The countries cover close to 77% of global emissions."Climate Action Tracker · 2025; SBTi Corporate Net-Zero StandardScience Based Targets initiative — Corporate Net-Zero Standard"provides companies with the guidance and tools needed to set science-based targets aligned with reaching net-zero emissions by 2050 at the latest."SBTi · Corporate Net-Zero Standard].

Актуарії вказують на розрив у логіці: суспільство та бізнес миряться з величезним (50%) ризиком глобального кліматичного краху, тоді як, для порівняння, допустимий ризик банкрутства страхових компаній за законом становить лише 0,5%. [Planetary Solvency, 2025IFoA & University of Exeter — Planetary Solvency: finding our balance with nature (2025)"This probability of failure is very high when compared to … society's appetite for insurance company failure, which is set at 0.5%, a one in 200 year chance."PDF · с. 22].

Більше того, світ поки не рухається навіть цією траєкторією. Якщо збережуться поточні тенденції, потепління може досягти 2,5–3 °C і вище. [NGFS Scenarios PortalNetwork for Greening the Financial System — NGFS Scenarios Portal"Under the NGFS Current Policies Scenario, global warming of 1.5 °C could be reached in the 2030s, 2 °C around 2050 and 3 °C around 2100.""If no further measures are introduced, 3 °C or more of warming could occur by 2100."NGFS Scenarios Portal · сценарий Current Policies]. Водночас такі прогнози спираються на усереднені розрахунки, тоді як ймовірність прихованого сценарію екстремального потепління (на 4,5 °C та вище) становить 18%.

06.6.2 Кліматичні хвостові ризики

Збитки для ВВП зростають нелінійно

між +1,5 °C і +2 °C кліматичні збитки починає перекривати все світове зростання ВВП (близько 3% на рік) [Parasol Lost, 2026IFoA & University of Exeter — Parasol Lost: Recovery plan needed (2026)"climate damages increasing rapidly above 1.5°C of warming and overwhelming the global GDP growth rate of 3% per annum, between that temperature and 2°C of warming."PDF · с. 20]. Далі втрати прискорюються: близько 30% ВВП при +3 °C і до 80% при +4 °C [Climate Scorpion, 2024IFoA & University of Exeter — Climate Scorpion: the sting is in the tail (2024)"around 30% GDP loss occurs at 3°C of warming, compared with 80% GDP loss using the 4°C ruin parameterisation.""this is purely an illustrative example."PDF · с. 28]. Ці математичні моделі збитків покликані проілюструвати динаміку лавиноподібного зростання втрат, а не дати точний економічний прогноз.

06.6.3 Вихід за планетарні межі

7 з 9 кордонів пройдено — ризик необоротний

«Планетарні межі» — безпечні межі для дев’яти систем Землі (клімат, прісна вода, цілісність живої природи тощо). До 2025 року перетнуто 7 із 9 — проти 6 у 2023 [Tipping into the wild unknown, 2026IFoA & Anglia Ruskin University — Planetary Solvency: Tipping into the wild unknown (2026)"9 boundaries assessed / 7 crossed"PDF · с. 10 (Figure 1)]. Головна відмінність від звичайного ризику: за точкою перелому відновлення не можна вважати можливим — ризик не волатильності, а незворотності [Tipping into the wild unknown, 2026IFoA & Anglia Ruskin University — Planetary Solvency: Tipping into the wild unknown (2026)"Beyond a tipping point, recovery cannot be assumed to be possible … The risk is not just volatility, it is irreversibility."PDF · с. 9]. Вихід за ці межі позбавляє людство безпечного простору для життя та різко підвищує ризик раптового колапсу екосистем. [HM Government, 2025Global biodiversity loss, ecosystem collapse and national security (2025)“As of 2023, six boundaries have been crossed: (1) biosphere integrity... (6) novel entities...”PDF · с. 6]. Багато послуг природи незамінні: їх не можна «докупити» назад [Planetary Solvency, 2025IFoA & University of Exeter — Planetary Solvency: finding our balance with nature (2025)"Ecosystem services are often non-substitutable … their loss undermines economic production."PDF · с. 11].

Прогноз за збереження поточних трендів

Кожен ризик розміщено по двох осях — «наскільки важко» (від «обмеженого» до «екстремального») та «наскільки ймовірно», — показуючи позицію на 2025 рік та траєкторію до 2050 року.

Клімат · до 2050Траєкторія від рівня «катастрофічний» (≥2 °C до 2050, частковий каскад переломних точок) до рівня «екстремальний» (≥3 °C до 2050, множинні переломні точки, повний каскад). Природа · до 2050Від рівня «катастрофічний» (розпад частини критичних екосистем і систем Землі, масові вимирання, сильно порушена циркуляція океану) до рівня «екстремальний» (розпад низки критичних екосистемних послуг, високий рівень вимирання вищих форм життя). Суспільство · до 2050Рівень «децимація»: тяжка соціально-політична фрагментація в регіонах, уражених кліматичними та природними ризиками; крах вразливих держав і масові жертви в постраждалих районах. Економіка · до 2050Від рівня «тяжкий» (ВВП ≥5% / >$5 трлн на рік; смертність ≥5% / >400 млн) до рівня «децимація» (ВВП ≥10% / >$10 трлн на рік; смертність ≥10% / >800 млн). Суспільство · зараз (2025)«обмежений» → «тяжкий». Кілька осередків геополітичної напруженості та активних конфліктів із ризиком поширення; крихкі держави вразливі до кліматичних і природних ризиків; зростання економічного протекціонізму. Природа · зараз (2025)Тренд до рівня «тяжкий». Посилюється стрес водних і продовольчих систем; триває деградація природних активів, порушено кілька планетарних меж, темпи вимирання високі; домовленості є, але реалізація слабка. Клімат · зараз (2025)Рівень «тяжкий». Зростає кількість подій зі збитками $1 млрд+ і епізодів із 10 000+ смертей у світі; викиди й концентрації парникових газів продовжують зростати; енергоперехід прискорюється. Економіка · зараз (2025)Рівень «обмежений». Економічна шкода поки обмежена, але масштаб кліматичних подій і пов’язаних втрат продовжує зростати.

Де ми 2025-го. Позиція за рік різко зросла і вийшла за межі допустимого ризику. Клімат — рівень «тяжкий»; для природи «тяжкий» очікується найближчим часом. Зростає соціальна фрагментація: активні конфлікти, геополітична напруга, тиск на вразливі держави. Економічні втрати та смертність — поки що «обмежені».

Куди їдемо. Траєкторія виштовхує всі ризики далі межі допустимого; порушення толерантності до ризику – ймовірні. Потрібна негайна політика, щоб знизити ризик «катастрофічного» рівня та вище — у цьому столітті і, можливо, задовго до 2050 року. [Global Tipping Points: Planetary SolvencyGlobal Tipping Points — Planetary Solvency Dashboardglobal-tipping-points.org].

За вимірами: позиція зараз і тренд до 2050 [Global Tipping Points: Planetary SolvencyGlobal Tipping Points — Planetary Solvency Dashboardglobal-tipping-points.org]

1 · Клімат   зараз: високий тренд: критичний

• 2025: Вже «важкий» рівень: зростає кількість подій зі збитками >$1 млрд та епізодів з 10 000+ смертей; викиди продовжують зростати.
• 2050: Після 1,5 °C точки перелому підвищують ризик експонентно. Поточні викиди вказують на потепління >2 °C до 2050 року — «катастрофічний» рівень можливий (≥90%), а «екстремальний» — можливий (40–60%).

2 · Природа   зараз: високий тренд: критичний

• 2025: Рівень від «обмеженого» до «тяжкого»: порушено кілька планетарних меж, висока швидкість вимирання, наростають стреси для води та продовольства.
• 2050: Взаємозв’язок ризиків підвищує загрозу колапсу екосистем. «Катастрофічні» наслідки дуже ймовірні (≥90%), а «екстремальні» — можливі (40–60%).

3 · Суспільство   зараз: помірний тренд: високий

• 2025: Від «обмеженого» до «тяжкого», часом «децимація» у вразливих державах; безліч активних конфліктів і зростання протекціонізму.
• 2050: Водний, продовольчий і тепловий стрес посилюють міграцію та конфлікти. Від «можливого» до «ймовірного» (40–90%) ризик наслідків від «тяжкого» до «децимації».

4 · Економіка   зараз: низький тренд: високий

• 2025: Поки що «обмежений» ефект, хоча масштаб кліматичних подій та збитків зростає до 1% ВВП.
• 2050: 19% збитків ВВП 2050 року (тобто значне уповільнення зростання). Однак ця цифра без урахування переломних точок і багатьох інших ризиків. Через високу невизначеність та взаємопов’язані фактори ризику можливий (40–60% ймовірності) рівень «децимація» або «катастрофа» (>25% втрат ВВП).

Недостатні заходи

Поточна траєкторія, заснована на вже ухвалених законах, веде світ до потепління на +3 °C — +3,8 °C [NGFS, Phase V, 2024]NGFSГрупа центральних банків та органів нагляду, зокрема ЄЦБ і ФРС, створена для екологізації фінансової системи — Climate Scenarios for central banks and supervisors, Phase V (2024)“Current Policies assumes that only currently implemented policies are preserved, leading to high physical risks”“Current Policies 3.0 °C”. Це подвійний системний провал: відсутність політичної волі для пом’якшення потепління (зниження викидів ПГ) та колосальний дефіцит фінансування для адаптації (захисту) до вже закладених у систему кліматичних ризиків.

Викиди ПГ зростають, фінансування йде у вуглеводні

Незважаючи на політичні заяви, структурного енергетичного переходу поки що не відбувається. Дані звіту Lancet Countdown 2025 показують парадоксальну картину: на тлі рекордних кліматичних загроз світова спільнота продовжує інвестувати в фактори, що викликають ці загрози.

• Викопне паливо – головна причина зміни клімату – зберігає частку: Глобальні викиди в енергетиці за 2023 рік зросли на 1,6%, досягнувши нового історичного максимуму. Частка викопного палива в енергобалансі майже не зрушилася: з 82% у 2016 році вона опустилася лише до 81% у 2022-му (еквівалентно рівню 1993 року) [Lancet Countdown 2025Lancet Countdown 2025 Global Report“...global energy-related emissions grew by 1·6% during 2023, pushing associated CO2 emissions to a new all-time high... from 82% in 2016 ... to 81% in 2022 (equivalent to 1993 levels).”PDF · с. 25]. Зниження вуглецевої ємності повністю перекривається зростанням загальних обсягів споживання.
• Гроші, як і раніше, течуть у нафту і газ: Кредитування сектора викопного палива досягло 5-річного максимуму ($611 млрд), перевищивши обсяги «зеленого» кредитування на 15%. Стратегії 100 найбільших нафтогазових компаній передбачають перевищення обсягів видобутку (сумісних з метою 1.5 °C) на 189% до 2040 року. Більше того, 17% країн (15 держав) спрямували на нетто-субсидії викопного палива більше коштів, ніж на охорону здоров’я [Lancet Countdown 2025Lancet Countdown 2025 Global Report“Fossil fuel lending reached a 5-year high of $611 billion ... exceeding green lending by 15%. ... put them on track to exceed their share of production consistent with 1·5°C of heating by 189% in 2040. ... 15 (17%) countries allocated more to net fossil fuel subsidies than to health.”PDF · с. 32, 35, 36].
• Держави масивно субсидують вуглеводні: 2023 року чисті субсидії викопного палива (видані субсидії мінус доходи від цін на вуглець) досягли $956 млрд. Держави субсидують паливо майже в 10 разів більше, ніж заробляють на вуглецевому податку. З 87 проаналізованих країн (що охоплюють 93% світових викидів ПГ) переважна більшість – 72 країни (83%) – мали чисту негативну ціну на вуглець [Lancet Countdown 2025Lancet Countdown 2025 Global Report“In 2023, countries issued $1063 billion in fossil fuel subsidies, nearly ten times the $107 billion raised from carbon price revenues, and generating a net fossil fuel subsidy of $956 billion... 72 (83%) of the 87 countries reviewed had a net-negative carbon price.”PDF · с. 35].
• Політична залученість падає: На піку кліматичних ризиків увага до проблеми знижується. У 2023 році лише 30% країн згадали здоров’я та клімат у своїх виступах на Загальних дебатах ООН (порівняно з 62% у 2021 році). Аналогічний відкат спостерігається і в корпоративному секторі: частка компаній, що згадують вплив клімату на здоров’я, знизилася з 63% до 51%. [Lancet Countdown 2025Lancet Countdown 2025 Global Report“only 30% of countries mentioning health and climate change in their UN General Debate statement, down from 62% in 2021... only 51% of companies referred to the health dimensions of climate change ... down from 63% in 2023.”PDF · с. 40, 42].

Водночас людство втрачає величезні вигоди для здоров’я від декарбонізації: відмова від вугілля дала б змогу запобігти 1 млн смертей щорічно. [Lancet Countdown, 2025The 2025 report of the Lancet Countdown on health and climate change“1·00 million annual deaths were still attributable to coal combustion globally in 2022”PDF · с. 26].

Адаптація, навпаки, критично недофінансована

Адаптація — не опція, а умова виживання, але глобальні інвестиції в неї вкрай недостатні [Allianz, Research Climate Adaptation Report, 2025Allianz — Rethinking climate adaptation for global resilience (2025)“adaptation finance remains severely underfunded … Adaptation is no longer an option; it is a survival”].

Навіть багаті держави вже не встигають адаптувати власну інфраструктуру: кліматичні ризики зростають швидше, ніж бюджети, проекти та управлінські системи.

У Великобританії офіційний незалежний орган, створений законом для оцінки кліматичної політики та звітів парламенту, у 2025 р. визнав підготовку країни до кліматичних ризиків неадекватною: щодо фактичної реалізації адаптації не було знайдено жодного напряму, який можна оцінити як «хороше» [CCCClimate Change Committee — About“The Climate Change Committee (CCC) is an independent, statutory body established under the Climate Change Act 2008.”“...to report to Parliament on progress made in... preparing for and adapting to the impacts of climate change.”Official website; CCC, 2025Progress in adapting to climate change: 2025 report to Parliament“The UK’s preparations for climate change are inadequate.”“In terms of adaptation delivery, we do not find evidence to score a single outcome as ‘good’.”PDF · 2025 report to Parliament].

Нью-Йорк вже стикається зі зростанням ризиків від спеки, прибережних штормів та екстремальних злив. Біля 2,5 млн жителів живуть у зоні 100-річної повені. Один тільки проект захисту району FiDi-Seaport оцінюється в $5,5 млрд у цінах 2025 року, а на початку будівництва 2029 року його вартість може зрости до $8–9 млрд. Місто прямо вказує, що одного джерела фінансування для такого проекту недостатньо [NYC ComptrollerNYC Climate Dashboard — Resiliency“Today, nearly 2.5 million New Yorkers live in the 100-year floodplain.”Website; FiDi-Seaport Climate Resilience PlanImplementation — Project Cost“The estimated capital cost ... is $5.5 billion in 2025 dollars.”“...with escalation, the total project cost will be an estimated $8-9 billion.”“no single funding stream would be sufficient”Website · Implementation].

Країни, що розвиваються: потреба в адаптації в рази вища за реальне фінансування

Дії з адаптації «як і раніше недостатні», а необхідних їм засобів «пригнічено недостатньо» [UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“Action on adaptation is still inadequate.”PDF · с. 4; UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“the financial resources needed to enable adaptation action in developing countries at the scale necessary to meet the growing challenges of current and future climate risks is woefully inadequate.”PDF · с. 10]. Розрив між потребою та реальним фінансуванням не скорочується [UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025: Running on empty (2025)“The adaptation finance gap is not reducing, and the Glasgow Climate Pact goal will be missed under current trajectories.”PDF · с. 7].

• Заявлені цілі щодо фінансування не виконуються. Обіцянка розвинених країн (саміт у Глазго, 2021 р.) подвоїти допомогу країнам, що розвиваються, на адаптацію до 2025 р. — до ~$40 млрд на рік — буде провалено. Нова мета кліматичного фінансування на 2035 р. (NCQG: не менше $300 млрд на рік від розвинених країн країнам, що розвиваються) «явно недостатня» для адаптації: ця сума не враховує інфляцію і спрямовується одночасно і на адаптацію, і на скорочення викидів, тоді як лише на адаптацію, з поправкою на інфляцію, знадобиться $440–520 млрд на рік [Glasgow · AGR 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“the Glasgow Climate Pact goal of doubling international public adaptation finance from 2019 levels to around US$40 billion by 2025 will be missed if current trends continue.”PDF · с. 7; NCQG · AGR 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“However, this new goal is clearly insufficient to meet adaptation finance needs in 2035 for two reasons.”“First, the NCQG is not adjusted for inflation, and therefore represents US$300 billion in the year 2035.”“would increase these needs to US$440−520 billion annually by the year 2035.”PDF · с. 8].
• Боргова пастка. У 2022–2023 роках 58% міжнародного фінансування адаптації припадало на кредити, а не на гранти. Кліматичні лиха підвищують боргове навантаження і позбавляють країни можливості вкладатися в захист — звіт називає це «пасткою адаптаційних інвестицій» [UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“it is worrisome that debt instruments continue to dominate these overall flows, comprising 58 per cent on average in 2022–2023.”“‘adaptation investment trap’ where the rising climate disasters increase indebtedness and make it harder for countries to invest in adaptation”PDF · с. 8].
• Ефективність заходів поки що не підтверджена. Майже три чверті того, що країни повідомляють про свої дії, стосується «процесу» (оцінки ризику, тренінги, плани); відомості про реальні результати становлять лише 16%, а про їх вплив на стійкість — 12%, тому «про ефективність та адекватність заходів адаптації судити поки що не можна» [UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“Nearly three quarters of the information on results of actions refers to direct outputs, such as risk assessments, trainings or establishment of climate information systems.”“Information on outcomes (16 per cent) … and on impacts (12 per cent) … is still not widespread.”PDF · с. 6; UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“not enough can be said about the effectiveness and adequacy of adaptation actions.”PDF · с. 10].
• Висока віддача. Кожен $1, вкладений у захист узбережжя, запобігає $14 збитків [UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“every US$1 spent on coastal protection avoids US$14 in damages”PDF · с. 4].
• Роль приватного капіталу обмежена. Реалістичний потенціал приватного сектора — 15–20% потреби (близько $50 млрд на рік); поточні приватні потоки — лише ~$5 млрд на рік [UNEP AGR, 2025UNEP — Adaptation Gap Report 2025 (2025)“the private sector could deliver approximately 15−20 per cent of total national adaptation funding needs (US$50 billion/year of the US$310−365 billion/year by 2035).”“as current private sector flows are low, with tracked levels at ca US$5 billion per year”PDF · с. 9]. Масштабний недофінансований попит формує вікно для приватного капіталу, але вимагає державного співфінансування та зниження боргових ризиків.

Додаткові бар’єри адаптації

Крім фінансового розриву, реалізація заходів адаптації стикається з низкою системних обмежень:

• Дефіцит часу та затримка інституційних циклів: Багато державних стратегій орієнтуються на горизонти 2050 та 2100 рр., проте темпи зміни клімату регулярно перевищують консервативні прогнози. При цьому розробка, фінансування та будівництво великої захисної інфраструктури займає роки чи десятиліття. Сучасні інституційні цикли дуже повільні для своєчасного реагування.
• Ігнорування хвостових ризиків: Більшість базових моделей і стратегій (включаючи сценарії Net Zero) сфокусовані на найбільш ймовірних наслідках та виключають каскадні або хвостові ризики (див. розділ «Актуарна оцінка»). Планування відбувається без урахування екстремальних відхилень, до яких світова економіка може виявитися неготовою.
• Глобальна конкуренція за ресурси: Масовий перехід до адаптації може початися миттєво, наприклад, після великої кліматичної катастрофи, яка кардинально змінить оцінку ризику в суспільстві. Різкий глобальний сплеск попиту на адаптаційні проекти здатний посилити конкуренцію за фінансування, будівельні потужності, матеріали та профільних фахівців.

Ключові причини неефективності

• Короткострокове мислення: Політичні та фінансові системи орієнтовані на короткі електоральні цикли та квартальну звітність, тоді як кліматичні ризики помилково сприймаються як проблема віддаленого майбутнього (2050–2100 рр.).
• Дисконтування майбутнього: В рамках поточних економічних моделей майбутні збитки дисконтуються. У короткостроковій перспективі дешеве викопне паливо приносить більше фінансової та політичної вигоди, ніж капіталомісткий енергоперехід та превентивна адаптація.
• Відсутність механізмів примусу: Глобальний характер проблеми потребує колективних дій, проте реальних інституційних механізмів контролю та жорсткого примусу до виконання кліматичних зобов’язань на міжнародному рівні не існує.
• Недооцінка ризиків: Зберігається нерозуміння повної картини проблеми, її взаємозв’язків, системного характеру та тяжкості незворотних наслідків.

Історично мобілізація соціуму такого рівня відбувається за очевидної, безпосередньої загрози виживанню. Однак природа зміни клімату така, що рівень небезпеки та масштаб загрози будуть відчутними та визнаними масово, швидше за все, значно пізніше.

07.3 Неправильна ціна найбільшого класу активів

Нездатність правильно оцінити кліматичні ризики

Моделі, на які спирається ринок, систематично занижують кліматичний ризик, тому ключові активи можуть бути оцінені неправильно:

• Нездатність правильно оцінити кліматичні ризики для державних облігацій призводить до «неправильного ціноутворення найбільшого у світі класу активів» — суверенного боргу на $65 трлн.[Oxford, 2024Oxford — Impact of physical climate risks on sovereign credit ratings (2024)“mispricing the risk of world’s largest asset class … global sovereign bond market is valued at nearly $65 trillion”].
• Ринок суверенних облігацій ще не повністю враховує хронічні фізичні кліматичні ризики, а гострі погодні катастрофи вже підвищують дохідності для країн із високим борговим навантаженням. Це створює ризик ширшої переоцінки активів у міру матеріалізації кліматичних втрат [BIS, 2025BIS — Climate-related risks in sovereign bond pricing (2025)“temperature changes are not related to sovereign borrowing costs because they are a chronic physical climate risk that is not yet fully priced in by investors.”“chronic physical risk has not been fully priced in sovereign bond yields.”“countries with high levels of debt tend to record higher sovereign yields as acute physical risk increases.”PDF; FSB, 2025Financial Stability Board (2025)“A large-scale shift in beliefs or awareness about the economic and financial implications of these risks could cause a significant and abrupt repricing of climate-exposed assets.”“This may result in a sudden re-evaluation of the materiality of climate-related financial risks by market participants.”PDF].
• Глобальні макроекономічні моделі, на які орієнтуються банки та регулятори всього світу, не враховують багато вторинних ефектів і каскадних ризиків [NBER, 2026NBER (revised) — The Macroeconomic Impact of Climate Change: Global vs. Local Temperature (2026)“aggregate climate damages should not be considered comprehensive … existing estimates not account for the full impact”; PIK, 2025PIK — The economic commitment of climate change, revised (2025)“tipping points... are not considered”; NGFS, 2024NGFS — High-level overview of NGFS Scenarios, Phase V (2024)“tipping points... polycrises”].
• Оціночні моделі (IAM), які використовують для прогнозування, «значно недооцінюють ризик», оскільки виключають найсуворіші, але правдоподібні сценарії та нелінійні точки неповернення [IFoA, 2025IFoA — Planetary Solvency: Finding our Balance with Nature (2025)“risks have been hugely underestimated … exclude many of the most severe risks (tipping points, extreme events, migration, sea level rise)”].
• Банки поки не мають загальноприйнятих моделей, які повноцінно включають фізичний кліматичний ризик у кредитний ризик. У міру впровадження таких підходів ризики активів у вразливих регіонах можуть бути переоцінені, що здатне призвести до посилення умов кредитування, зростання вартості капіталу та переоцінки застав [BIS, 2025BIS — Incorporating climate physical risks into banks’ credit risk models (2025)“a major obstacle for banks is the absence of generally accepted industry models of credit risk adjusted for physical risk factors.”“Such models are increasingly needed to account for physical risks in banks' capital requirements, loan loss provisions, pricing of loans…”“databases on the type of the borrower’s assets, their geolocation, exposure to climate factors…”PDF].
• Складність точного прогнозування майбутньої фізичної шкоди поки заважає повністю інтегрувати кліматичні ризики в базові сценарії [Fitch Ratings, 2025Fitch — Sovereign Climate Vulnerability Signals / SCVS (2025)“material uncertainties in the evolution of climate risk … SRM will not necessarily fully capture climate risks”].
• Кліматичний ризик може істотно вплинути на знецінення нефінансових активів [PwC, 2024PwC — Impact of climate change on financial statements (2024)“significant impact on impairment of non-financial assets … trigger the need for an impairment test”].
• Ринки неадекватно (недостатньо) враховують довгострокові кліматичні ризики [BIS, Climate-aware investing, 2025].
• Стихійні лиха перерозподіляють трильйони доларів глобальних витрат, забираючи їх з економіки загалом і спрямовуючи на усунення шкоди від останньої пожежі, повені та шторму, а також на підготовку до наступних [Bloomberg, The Climate Economy Outlook, 2025Bloomberg — The Climate Economy 2025 Outlook“redistributing trillions of dollars in global spending … repairing the damage from the last fire, flood and storm”].

09.1 Вступ · географія ризику

Два розломи: широтний і майновий

Кліматичні ризики та наслідки розподілені світом украй нерівномірно, і кожен регіон потребує окремого детального аналізу. Загальна закономірність зводиться до двох розломів.

1. Широтний розлом. Південь страждає переважно від спеки й посух, північ — від екстремальних злив і повеней. Різниця проявляється навіть усередині однієї країни або блоку — США, Європи, України: економічні втрати та фізичні ризики південних і північних частин можуть відрізнятися в кілька разів.
2. Майновий розлом. Бідні країни та регіони найбільш уразливі: їм бракує коштів на усунення наслідків, адаптацію й енергоперехід. Південні країни, де вже спекотно, швидше досягають неприйнятних для життя й економіки значень.

Водночас регіони пов’язані спільною атмосферною системою: наприклад, руйнування стратосферного полярного вихору над Арктикою посилило екстремальні зливи в Південному Китаї [Arctic stratospheric polar vortex collapse amplified South China extreme rainfall, 2025]. Повністю ізольованих, «безпечних» країн не існує — зміна клімату тією чи іншою мірою зачіпає всі країни.

09.1 Вступ · географія ризику

Європа: перерозподіл активності та «Дві Європи»

Європа не готова до кліматичних ризиків, що швидко прискорюються, кілька з яких уже досягли критичного рівня. Політичні дії суттєво відстають від швидкості наростання загроз [EEA, EUCRA, 2024].

Основної економічної шкоди завдають не разові катастрофи, а постійні, хронічні удари через зміну клімату: повторювані хвилі спеки, втрати робочого часу, зростання витрат на енергію для охолодження будівель і критичної інфраструктури (наприклад, дата-центрів) [JRC]. Наприклад, у 2022 р. температура у Великій Британії вперше в історії перевищила 40°C: залізничні колії вигиналися, злітно-посадкові смуги плавилися [JRC PESETA V, 2025JRC — Regional economic climate risks in Europe (2025)], оскільки значна частина європейської інфраструктури проєктувалася під колишній клімат, і кожен кліматичний рекорд створює навантаження, на яке вона не була розрахована.

Відбувається «кліматичний» перерозподіл економічної активності: туризм зміщується на північ, а сільське господарство півдня, від якого частково залежить решта Європи, стикається із загрозою існуванню. Це створює як очевидних програвців, так і потенційних, менш очевидних переможців.

Зміна клімату — мультиплікатор економічної нерівності. Найбільша шкода припаде на й без того вразливіші прибережні, середземноморські та східноєвропейські регіони [JRC]. Бідніші регіони, зі старінням населення та залежністю від «брудних» індустрій, можуть опинитися в «ідеальному штормі», коли фізичні шоки спричиняють серйозні соціальні та економічні кризи, що ведуть до зростання кредитних і суверенних ризиків.

1. Потенційні «переможці» — стійкі та розвинені регіони (південь Німеччини, Скандинавія, Австрія). Вони приваблюють інвестиції та кваліфікованих фахівців для «зеленого переходу»; їхні економіки достатньо диверсифіковані, щоб витримати шок, а фінансові можливості дозволяють інвестувати в адаптацію. Вони можуть стати «кліматичними притулками», якщо інвестуватимуть в адаптацію та енергоперехід.
2. Потенційні «програвці» — уразливі та відсталі регіони: Південна Європа (водний стрес), Східна Європа («вуглецеві пастки», проблеми зі здоров’ям населення). Подвійний тягар: найвищі витрати відмови від викопного палива та найтяжчі фізичні наслідки. Ключовий ризик — порочне коло: цим регіонам потрібні величезні інвестиції для переходу й адаптації, але зростання кліматичних і соціальних ризиків робить їх менш привабливими для капіталу.

Матриця регіонів

09.2.1 Кейс: Кіпр

Примітка: Досі не існує комплексних моделей, здатних урахувати всі перехресні та каскадні ефекти (spillover effects). Через це реальна картина може виявитися серйознішою: кліматичні процеси можуть відбуватися швидше, досягати вищих значень інтенсивності й супроводжуватися раніше неврахованими явищами.

Епіцентр потепління

Регіон Середземномор’я, як і Європа загалом, нагрівається в 2 рази швидше, ніж у середньому у світі [Cyprus NASCyprus National Adaptation Strategy“EMME is warming nearly twice as fast as the global average especially during summer, while alterations in the hydrological cycle, primarily through reduced precipitation, have become increasingly evident.”PDF · с. 26]. Значні кліматичні ризики (наприклад, лісові пожежі, повені, дефіцит води та берегова ерозія) вже завдають шкоди біорізноманіттю, сільському господарству, аквакультурі та рибному господарству Кіпру, що підкреслює гостру необхідність поліпшення заходів запобігання [European CommissionEuropean Commission — Country Report: Cyprus“Significant climate risks (e.g. wildfires, floods, water scarcity and coastal erosion) are harming Cyprus’s biodiversity, agriculture, aquaculture and fisheries sector, thus underscoring the urgent need for improved prevention.”Website].

Уже відбувається

Зростання тропічних ночей (Tmin > 20°C)

Нічна спека ускладнює відновлення організму, підвищуючи ризики для здоров’я місцевого населення й туристів.

Нерівномірне нагрівання регіонів

Підвищення температур зачепило острів нерівномірно. У Нікосії (центр), Ларнаці (південь) і Полісі Хрисохусі (північ) зафіксовано різке зростання кількості спекотних днів (>35 °C) порівняно з базовим періодом (1986–2005). У гірському Агросі зростання також значне, хоча й меншою мірою. Навпаки, у Пафосі (захід) і гірському Продромосі відзначено лише незначне зростання.

Пожежі

Кіпр стикається зі значним і постійно зростаючим ризиком природних пожеж. Острів має найвищий рівень пожежної небезпеки серед усіх середземноморських островів і посідає друге місце в Європі за площею вигорілих територій порівняно з власною площею. Імовірність погодних умов, що призводять до пожеж із загрозою для життя й майна, оцінюється у понад 50% для будь-якого окремо взятого року [World Bank, 2024World Bank Group: Country Climate and Development Report for Cyprus (2024)“Cyprus faces a significant and increasing risk of wildfires... Cyprus faces the highest wildfire danger among Mediterranean islands and ranks second in Europe for burned area per land mass... The likelihood of weather conditions leading to wildfires that can cause loss of life and property is estimated to be greater than 50 percent in any given year.”Посилання].

Зміна клімату вже зробила екстремальні умови для виникнення пожеж (індекс FWI) на Кіпрі у 10 разів імовірнішими [State of Wildfires 2024-25State of Wildfires 2024-25“FWI values recorded in Türkiye, Cyprus and Greece were 10 times more likely due to climate change. The FWI values recorded in Spain and Portugal were 40 times more likely...”PDF · с. 41].

У 2025 р. Кіпр пережив найгірший пожежний сезон у своїй історії. Він характеризувався екстремальними умовами, включно з сильною хвилею спеки та сухою погодою. У результаті вигоріла територія розміром практично з Нікосію [2026 Country Report2026 Country Report - Cyprus“The 2025 wildfire season in Cyprus was marked by extreme conditions (including a severe heatwave and dry weather) that resulted in the worst wildfire in Cyprus’s history, burning an area almost as large as Nicosia.”PDF · 2026]. Було знищено близько 900 приватних об’єктів, а сукупна пряма шкода оцінюється в 252,68 млн євро [European CommissionEuropean Commission — Mobilisation of the European Union Solidarity Fund, COM(2026) 1002 final“The Cypriot authorities estimate the total direct damage caused by the disaster at EUR 253.69 million. The Commission accepted EUR 252.68 million as plausible total direct damage.”“Several schools and health establishments had to reduce their services and close to 900 private properties were destroyed.”PDF · 18 May 2026].

2025 р. продовжує зростаючу тенденцію погіршення ризику:

Криза прісної води

Кіпр уже зіткнувся з гострим, хронічним дефіцитом води, а його індекс експлуатації водних ресурсів — найвищий у ЄС [Country ReportEuropean Commission — Country Report: Cyprus“Cyprus faces severe, chronic water scarcity and its water exploitation index indicates the highest pressure in the EU as a whole.”PDF]. Водночас посухи й дефіцит води лише погіршуватимуться, чинячи екстремальний тиск на населення та інфраструктуру [EPRS, 2025European Parliamentary Research Service (Feb 2025)“Water scarcity and drought in particular are expected to worsen, putting further pressure on human life and ecosystems... lack of sustainable water management to build resilient agriculture is of particular concern.”PDF · с. 2, 4]. Як наслідок, ключовим ризиком є стрімке фізичне виснаження природних водних ресурсів.

• Дефіцит природних ресурсів: у 2010, 2013–2017 і 2020–2022 роках зафіксовано їхню нестачу для задоволення попиту. У 2013, 2014 і 2017 роках попит не був повністю покритий навіть з урахуванням усієї виробленої опрісненої та переробленої води [Audit Office, 2024Audit Office of the Republic of Cyprus — Climate Change Adaptation (2024)"During the years 2010, 2013–17, 2020–22, an insufficiency of natural water resources to meet demand was recorded... During the years 2013, 2014, and 2017, water demand was not fully met even with the use of the produced desalinated and recycled water."PDF · с. 5].
• Виснаження та засолення аквіферів: зафіксовано надмірне викачування води в 14 із 22 підземних водних об’єктів (groundwater bodies). У 7 із 22 горизонтів сталося засолення через проникнення морської води (що також є наслідком іншого кліматичного ризику — підвищення рівня моря) [Audit Office, 2024Audit Office of the Republic of Cyprus — Climate Change Adaptation (2024)"Depletion & Salinization of Aquifers: Over-extraction in 14 out of 22 Groundwater Bodies... Salinisation (seawater intrusion) in seven out of 22 GB."PDF · с. 5].
• Падіння рівня підземних вод: триває тенденція до зниження рівня через скорочення кількості опадів і збільшення випаровування. Також знижується природне поповнення водоносних горизонтів через зміну ефективних опадів і скорочення періоду поповнення [Audit Office, 2024Audit Office of the Republic of Cyprus — Climate Change Adaptation (2024)"Continuation of the declining trend in groundwater levels due to reduced rainfall and increased evaporation. Reduction in groundwater recharge due to changes in the effective precipitation and the duration of the recharge period."PDF · с. 6].

У 2026 р. рівень води у водосховищах досяг рекордно низьких позначок за всю історію спостережень (125 років) ще до початку туристичного сезону [Copernicus, 2026EU Space: Copernicus Image of the Day“Severe drought in Cyprus, February 2026”Website]. Влада закликала населення скоротити споживання води на 10%, а розподіл води для зрошення сільського господарства на 2026 рік було скорочено на третину [Euronews, 2026Euronews“Cyprus water emergency: citizens urged to reduce water use as dams reach record low” (Jan 2026).Website].

Тотальна залежність від опріснення:

Країна практично повністю перейшла на опріснення: близько 80% усієї питної води на острові (до 245 тис. кубометрів на добу) дають енергоємні опріснювальні установки [WDD CyprusWater Development Department (Ministry of Agriculture, Cyprus)Official data: Permanent and mobile desalination plants now cover approx. 80% of the island's drinking water needs.]. Опріснення критично залежить від електроенергії, створюючи потенційний каскадний ризик.

Енергетика

Майбутнє

Клімат

Кіпр зіткнеться зі значним підвищенням температури та скороченням кількості опадів як у найближчому, так і у віддаленому майбутньому. [Cyprus NASCyprus National Adaptation Strategy“Cyprus is projected to experience significant increases in temperature and decreases in precipitation in both the near (2041-2060) and distant (2081-2100) future.”PDF · с. 26]

• Офіційна стратегія адаптації Кіпру показує два сценарії: RCP4.5 і RCP8.5, однак сучасна траєкторія зміни клімату перебуває між ними, тому фактичні ризики, ймовірно, будуть вищими за RCP4.5, але нижчими за RCP8.5.
• Ці цифри показують усереднені показники для вибраних періодів. В окремі роки можливі відхилення в обидва боки, включно з піками, що суттєво перевищують ці значення.
• Прогнози показують усереднені за територією Кіпру значення. Внутрішні райони та міста, особливо Нікосія, значно спекотніші за узбережжя й гірські райони: у Нікосії вже у 2023–2025 роках фіксувалося в середньому близько 29 днів >40 °C на рік — 24 дні у 2023, 36 днів у 2024 і 26 днів у 2025 [Cyprus Department of MeteorologyCyprus Department of Meteorology — Monthly Weather ReportsРозрахунок за місячними звітами для Nicosia / Athalassa: 2023 — 24 дні; 2024 — 36 днів; 2025 — 26 днів із максимальною денною температурою вище 40 °C.Website · Monthly Weather Reports 2023–2025].
• Усі показники відображають зміну порівняно з базовим періодом 1986–2005: тобто значення на кшталт «+29 днів», «−48%» або «x6» означають зростання або зниження порівняно з фактичним кліматом Кіпру у 1986–2005 роках.

Термін досягнення: за старими прогнозами — до середини століття; згідно з новими даними — ризик уже через 10–12 років:

Оптимістичний сценарій (RCP4.5, +1,6 °C).

Песимістичний сценарій (RCP8.5, +2,1 °C)

Термін досягнення: за старими прогнозами — до кінця століття; згідно з новими даними — ризик уже через 25–35 років:

Оптимістичний сценарій (RCP4.5, +2,1 °C).

Песимістичний сценарій (RCP8.5, +4,1 °C)

Продовольство

Кіпр не має сильного внутрішнього продовольчого буфера: сільське господарство вже обмежене водою та спекою, а імпорт продовольства залежить від зовнішніх постачальників, включно з Грецією та Італією [2026 Country ReportEuropean Commission — 2026 Country Report: Cyprus“The agricultural sector is challenged by water scarcity and heat stress, which are impacting crop yields and food security.”PDF · с. 81; WITSWorld Bank WITS — Cyprus Food Products Imports by country, 2023“In 2023, the top partner countries from which Cyprus Imports Food Products include Greece, Italy, Germany, United Kingdom and Argentina.”Website · 2023].

Імпорт не знімає ризик: серед ключових постачальників продовольства для Кіпру — Греція та Італія, які перебувають у тому самому кліматично вразливому середземноморському регіоні [WITSWorld Bank WITS — Cyprus Food Products Imports by country, 2023“In 2023, the top partner countries from which Cyprus Imports Food Products include Greece, Italy, Germany, United Kingdom and Argentina.”Website · 2023; JRCJoint Research Centre — Climate impacts on the Water-Energy-Food-Ecosystem nexus in Europe“The Mediterranean region faces significant challenges in meeting irrigation demands in current climate (1981-2010), leading to increasing water scarcity and stress.”PDF · 2026]. Падіння врожайності через зміну клімату очікується і в інших регіонах; крім того, існує ризик глобальних продовольчих шоків. (див. розд. Продовольство).

Втрати локального виробництва суттєві: Кіпр належить до територій ЄС з одним із найбільших відносних падінь урожайності пшениці через посухи (поряд з Іспанією, Румунією та південною Італією). Спека й нестача води вже знижують урожайність, підвищують витрати та загрожують продовольчій безпеці [European Commission, 2026Cyprus 2026 Country Report (SWD(2026) 213)“Heat and water stress are already reducing yields, increasing costs, and threatening food security...”PDF] [EEA, 2025Europe’s environment and climate: state and outlook 2025“Significant reductions in yields of wheat due to droughts are projected at 2°C of warming, with the highest reductions in percentage terms expected in Spain, Romania, southern Italy and Cyprus.”PDF · с. 37].

Таким чином, подвійний фізичний дефіцит (локальний і в постачальників) може трансформуватися у значну інфляцію. У результаті на Кіпрі очікується один із найвищих у ЄС стрибків витрат домогосподарств на продовольство, а також (поряд із Грецією) найвище зростання витрат на охорону здоров’я через зміну клімату [EPRS, 2025European Parliamentary Research Service (Feb 2025)“A study on the cost of climate change... estimates that the highest increase in climate-induced health expenditure is expected to occur in Cyprus, as well as in Greece. Cyprus is also among the countries with the highest increase expected in household food expenditure.”PDF · с. 6].

Підвищення рівня моря та туризм

Туризм — найважливіша опора економіки Кіпру: прямо й опосередковано з ним пов’язано близько 20% ВВП країни [Trade.govU.S. International Trade Administration“Travel and tourism-related activities generate approximately 20 percent of ROC GDP” (2026).Website]. Однак цей сектор критично залежить від прибережних екосистем, які зараз стрімко деградують. Понад 90% туристів обирають прибережні міста, а виразні сезонні піки значно посилюють водний стрес і перевантажують інфраструктуру [2026 Country ReportEuropean Commission — 2026 Country Report: Cyprus“Coastal tourism is highly seasonal, leading to environmental degradation, water stress, and infrastructure overload during peak months...”PDF · с. 109].

Окрім екстремальної спеки й дефіциту прісної води, фізичну загрозу для кіпрського туризму несе підвищення рівня моря та пов’язана з ним берегова ерозія. Системна кліматична перевірка прибережної інфраструктури на Кіпрі поки не проводиться, хоча прогнозується, що підвищення рівня моря може призводити до щорічних втрат до 0,4% ВВП до 2050 року (своєчасна адаптація здатна знизити їх на 90%) [EEAEuropean Environment Agency“The rising sea levels are projected to cause annual economic losses of up to 0.4% of gross domestic product by 2050. Strategic adaptation measures... could reduce these losses by up to 90%.”Website].

Економіка

Оцінки Єврокомісії: Кіпр — лідер ЄС за рівнем кліматичного ризику

У сценарії +2 °C Кіпр посідає перше місце за економічною шкодою серед усіх 27 країн ЄС [JRC PESETA V, 2025JRC — Regional economic climate risks in Europe (2025)“A significant proportion of the population (more than 75%) in countries such as Greece, Cyprus, and Croatia are expected to suffer significant losses both of GDP and consumption.”“Countries are ordered by their average losses in the baseline.” (Figure 4, CY is far left)PDF · с. 13]. Звіт JRCОб’єднаний дослідницький центр Європейської комісії поділяє шкоду на два показники: падіння ВВП (загальна економічна активність) і зниження споживання (реальне падіння рівня життя й добробуту, оскільки вимушені витрати, наприклад на ремонт інфраструктури після катастроф, збільшують ВВП, але безпосередньо скорочують доходи домогосподарств). Графіки показують такі рівні ризику для населення:

Оцінки кіпрських дослідницьких центрів

Кумулятивні дисконтовані збитки економіки острова до 2050 р., виходячи зі сценарію досягнення +2 °C до 2050 р. (цей поріг і пов’язана з ним шкода можуть настати значно раніше):

Удар по населенню: прогнозується сильне зростання витрат домогосподарств на їжу, медицину та електроенергію. Очікується, що Кіпр стане однією з країн ЄС із найсильнішим ударом по вразливих верствах населення [Cyprus Institute, 2025The Cyprus Institute — Policy Brief (2025)“Cyprus is expected to be one of the countries with the strongest negative impacts on vulnerable households due to climate change. Household expenditure on food, electricity and health services are projected to increase...”PDF · с. 8].

Фізичний ризик

Окрім макроекономічних ризиків, інвестори стикаються з прямою фізичною загрозою активам:

• Парадокс пожеж: ризик пожеж на острові регулярно зростає, водночас Кіпр регулярно входить до числа країн із найнижчими бюджетами на профілактику пожеж. [JRC, 2025JRC — Regional economic climate risks in Europe (2025)“Cyprus... has low investment levels for fire prevention, despite experiencing high risks as indicated by significant GDP losses.”PDF · с. 22]. Водночас, наприклад, усі кіпрські аеропорти мережі TEN-T уразливі до пожеж [European Commission, 2026Cyprus 2026 Country Report (SWD(2026) 213)“all Cypriot TEN-T airports are vulnerable to wildfires.”PDF].
• Розрив страхового захисту: практично немає фінансового захисту від кліматичних ризиків — розрив страхового захисту оцінюється у 98% (застраховано лише 2%). У разі реалізації ризику кліматичні втрати ляжуть безпосередньо на власників активів і державний бюджет [European Commission, 2026Cyprus 2026 Country Report (SWD(2026) 213)“Cyprus’s climate insurance protection gap, estimated at 98%, highlights potential fiscal risks (see EEA data)... particularly for wildfires.”PDF · с. 5].
• Відмова від моделі туризму «море-сонце-пісок»: офіційним заходом адаптації (пріоритет High) заявлено переформатування індустрії — відхід від пляжного відпочинку до сталих, менш залежних від погоди форм туризму [Cyprus Action PlanNational Climate Change Adaptation Action Plan 2025–2050 (Measure TOUR 2n)“Reformulate the current tourism model, seeking models that are sustainable, moving away from the dominating ‘sea, sun, sand’ model...”PDF · с. 252 (печ.)].

Адаптація: чи можна уникнути негативного сценарію?

Для успішного протистояння кліматичним шокам необхідна масштабна інфраструктурна трансформація (докладніше — у глобальному розділі «Адаптація»). На Кіпрі, як і в багатьох інших країнах, цей процес суттєво відстає від темпів потепління, зокрема через нестачу фінансування та затримки в реалізації політик:

• Хронічні затримки за всім спектром заходів: Звіти Єврокомісії наповнені формулюваннями «затримано» (delayed), «недостатньо» (insufficient) і «низький прогрес» (low progress) за більшістю напрямів кліматичної адаптації Кіпру. Впровадження вуглецевого податку, розвиток транспортної інфраструктури, модернізація водовідведення та перехід до економіки замкненого циклу йдуть надто повільно. Попри прямі рекомендації 2025 р. модернізувати електромережі, підключення нових проєктів ВДЕ знову зіткнулося із серйозними бар’єрами, а проєкт імпорту СПГ затягується [EC Country Report, 2026EU Commission Country Report: Cyprus (2026)“Low progress has been observed... investments remain insufficient... adoption of a carbon tax has been delayed... transition to the circular economy is continuing slowly... major delays in the connection of new renewables plants to the grid.”]. Переглянуту стратегію адаптації до 2050 р. було підготовлено на початку 2025 р., але її міністерське ухвалення та реалізація досі затримуються [EU Commission, 2026EU Commission Country Report: Cyprus (2026)“The revised national adaptation strategy (NAS) 2025-2050 was finalised in February 2025, but its ministerial adoption is still pending, and this is delaying its implementation.”PDF · с. 15].
• Запізнення цілей адаптації: Стратегія адаптації Кіпру (знову ж таки — як і в багатьох інших країнах) орієнтована на 2050 р. Водночас попередній науковий консенсус передбачав досягнення критичних кліматичних позначок у 2041–2060 рр., а нові дані створюють ризик їх проходження вже у 2036–2038 рр. Таким чином, навіть за виконання плану без затримок закладені заходи можуть просто запізнитися.
• Дефіцит інвестицій: За оцінками Єврокомісії, до 2050 року Кіпру знадобиться €3,4 млрд на заходи адаптації, однак на цей момент заплановано менш ніж 30% від цієї суми. Систематичного впровадження кліматичної стійкості в секторах економіки не спостерігається [EU Commission, Country ReportEU Commission Country Report: Cyprus“Challenges nevertheless persist, including a need to invest EUR 3.4 billion in climate adaptation measures by 2050 (less than 30% of this has been allocated so far), and a lack of systematic climate-proofing across sectors.”Website].
• Інфраструктурний параліч: Практична реалізація заходів із захисту прибережної зони, підвищення стійкості електромереж і моніторингу загроз здоров’ю поки так і не почалася на належному рівні. Розвиток інфраструктури водопостачання й очищення стічних вод також демонструє вкрай низький прогрес [Cyprus Institute, 2025The Cyprus Institute: Policy Brief“protecting coastal infrastructure ..., enhancing ... electricity grid ..., and mechanisms to monitor public health problems ... have not yet started to be adequately implemented. Low progress has been observed in acting on the CSR that called for investment in water and wastewater infrastructure.”].

10.1 Матриця вразливості

Матриця галузевої вразливості

Для кожної галузі потрібен окремий аналіз з урахуванням регіону роботи та глобальних взаємозв’язків, але в основі економіки лежать екосистемні послуги: продовольство, вода, енергія, сировина і правове регулювання. Кліматична криза б’є по кожній із цих основ, а потім передає шкоду у фінансову систему через зниження прибутку, пошкодження застав, зростання кредитного ризику і страхових виплат [IFoA, 2024IFoA — Climate Scorpion (2024)“nature as an asset that provides ecosystem services to society, such as the provision of raw materials for our economy, the provision of food and regulating services like climate regulation.”“ecosystem services… provide the essentials that society requires in terms of food, water, a stable climate, and so on.”; IFoA, 2023IFoA — Biodiversity and Nature-related Risks for Actuaries (2023)“ecosystem services… underpin our economies, societies, health and food systems”“Provisioning services are goods obtained from ecosystems such as food, raw materials, freshwater, energy and medicines.”; Zeidy, 2023Zeidy — Climate Related Risks to the Financial Sector (2023)“climate change can damage physical collateral”“severe weather events… reduce corporate profitability and potentially increase credit risk to lenders”“Severe climate change will lead to increased insurance claims and liabilities.”].

Подвійний, кумулятивний ризик

Декарбонізація відбувається вкрай нерівномірно: викиди в енергетиці (Power) різко падають, у транспорті — стабілізуються, а у важкій промисловості (сталь, цемент, хімія) і сільському господарстві/землекористуванні — продовжують зростати або залишаються високими [Rhodium, Climate Outlook, 2025]. Це створює подвійний ризик для промисловості й агросектору:

1. Максимальний перехідний ризик: оскільки саме ці галузі не декарбонізуються, вони стануть головною мішенню майбутнього кліматичного регулювання (податки на вуглець, стандарти) — пряма загроза рентабельності.
2. Максимальний фізичний ризик: саме водомісткі промислові та аграрні сектори найбільше страждають від посух, дефіциту води і спеки.

У сільському господарстві, на відміну від енергетики й транспорту, немає зрозумілих технологічних рішень: його декарбонізація може стати найскладнішим завданням. Компанії у відновлюваній енергетиці та виробництві електромобілів перебувають «на правильному боці історії»; важка промисловість і агросектор — головне джерело майбутнього ризику. Фінансовий сектор уже оцифровує це: «сухі» події (посуха, спека) спричиняють найбільші втрати продуктивності й зростання ймовірності дефолтів у сільському господарстві та капіталомістких галузях, а сектор енергопостачання значно страждає і від «сухих», і від «вологих» подій [NGFS, Short-Term Scenarios, 2025].

10.2 Бенефіціари

Ймовірні бенефіціари: на правильному боці переоцінки

Енергетичний перехід — найбільша можливість для промислового зростання з часів промислової революції [Boston Consulting Group, 2024]. Це мегатренд, який формуватиме економічний ландшафт у найближчі десятиліття, попри будь-які короткострокові впливи» [S&P Global, 2025S&P Global — Credit FAQ: How the Global Climate Policy Pendulum Could Affect Our Ratings (2025)“climate transition is a megatrend … shape the economic landscape over the coming decades”]. Трильйони доларів уже перерозподіляються із секторів, що страждають від кліматичних змін, у сектори, які на них заробляють: ринок винагороджує стійкі бізнес-моделі й карає вразливі [Bloomberg, The Climate Economy Outlook, 2025].

Індекс Bloomberg «Prepare & Repair» (BPRAET) об’єднує компанії, що виграють у двох напрямах: «підготовка» (адаптація — будівельна продукція, управління ризиками, консалтинг, зберігання) і «відновлення після катастроф» (ОВК, мережеве обладнання, екологічні послуги, страхування, інжиніринг, реагування на надзвичайні ситуації). «Економіка відновлення» систематично випереджає широкий ринок на горизонтах 3, 5 і 10 років [Bloomberg, 2025].

Контекст · вода як інфраструктураВода — недооцінений фактор зростання ЄС: існує інвестиційний розрив у сотні мільярдів євро на підтримання водної інфраструктури, а бездіяльність уже коштує десятки мільярдів на рік. Ключові «індустрії майбутнього» — напівпровідники, дата-центри, «зелений» водень, акумулятори — надзвичайно водомісткі, і їхнє зростання неможливе без розв’язання проблеми водного дефіциту [WSP, Socio-economic study on the value of the EU investing in water].