CBAM ускладнює експорт української електроенергії та сполучення ринків з ЄС
Учасники Energy Freedom назвали критичними верифікацію фактичного енергоміксу, запуск української системи торгівлі викидами та окреме рішення для електроенергії до повноцінного market coupling.
Коротко
Energy Club зібрав представників Міненерго, «Укргідроенерго», «Енергоатома», «Оператора ринку», трейдерів та експертів, щоб розібрати вплив CBAM на торгівлю електроенергією з ЄС. Головний ризик учасники бачать у тому, що за відсутності визнаних фактичних даних низьковуглецеву українську генерацію можуть оцінювати за стандартним вуглецевим коефіцієнтом, який не відображає частку атомної, гідро- та відновлюваної енергетики. Представник Міненерго повідомив, що у червні 2025 року Україна звернулася до Єврокомісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства із запитом про звільнення електроенергетичного сектору від CBAM на час воєнного стану і п'ять років після нього. Єврокомісія не знайшла підстав для форс-мажорного звільнення, але, за його словами, готова продовжувати діалог і переглядати підходи, якщо практичне застосування механізму створить суттєві дисбаланси.
Окрема проблема виникає для сполучення ринків: торгівля на об'єднаному ринку є агрегованою й анонімною, тоді як імпортер у ЄС має стати CBAM-декларантом і покрити сертифікатами вбудовані викиди. Через це витрати складно віднести до конкретного українського продавця. Учасники очікують, що меморандум із планом виконання вимог може стати підставою для тимчасового звільнення електроенергії та розірвати регуляторне коло, де для market coupling потрібне звільнення від CBAM, а для звільнення — market coupling. Фінансове навантаження вже можна оцінювати: Єврокомісія встановила ціну CBAM-сертифіката за другий квартал 2026 року на рівні €75,28 за тонну CO₂. У 2026 році ціна розраховується поквартально, а з 2027-го — щотижня. Тому помилка у вуглецевому коефіцієнті безпосередньо впливає на маржу експортної операції, навіть якщо сама електроенергія вироблена з низьковуглецевого джерела.
Спільний перелік невідкладних кроків включає запуск національної системи торгівлі викидами, визначення й акредитацію в ЄС верифікаторів, облік фактичного енергоміксу та викидів конкретних установок, а також адаптацію PPA-контрактів і українських правил експорту. Учасники наголосили, що сподівання лише на відтермінування не замінює цієї роботи. Мінекономіки вже оприлюднило законопроєкт про НСТВ, перший операційний етап якої урядовий план передбачає з 2028 року.
Ключові висновки
- Проєкти, що розраховують на експорт електроенергії до ЄС, мають закладати у фінансову модель CBAM-витрати за стандартним коефіцієнтом доти, доки фактичні викиди установки або енергомікс України не будуть визнані європейською стороною.
- Гарантія походження сама по собі не замінює верифікацію для CBAM: потрібен простежуваний ланцюжок від конкретної установки і PPA до погодинної поставки, перетину кордону та акредитованого підтвердження викидів.
