Склад модулів визначає, чи буде економічно життєздатною їх переробка
Дослідження дванадцяти моделей виявило відмінності у покриттях, склі та комірках, які змінюють чистоту й вартість відновлених матеріалів.
Коротко
Дослідники UNSW, Гданського технологічного університету та Польської академії наук розібрали дванадцять кремнієвих модулів різних виробників. Алюмінієві рами, скло й комірки придатні до переробки, але домішки та конструктивні відмінності суттєво змінюють чистоту й ринкову вартість отриманої сировини. Покриття рам із високим вмістом сірки знижували цінність алюмінію. У склі виявили сурму, свинець, хром і залізо; рівень сурми в окремих зразках може вимагати спеціальних дозволів і контролю. Подрібнення всього модуля здатне забруднити скло сріблом і міддю та зробити найбільшу за масою фракцію непридатною для повторного використання.
Новіші комірки містять менше срібла, хоча воно формує до 47% відновлюваної вартості модуля. Вміст міді залежить від технології комірки, а структура плівки EVA впливає на вибір способу розшарування, тому універсальний процес без попереднього аналізу матеріалів може погіршувати економіку переробки.
Ключові висновки
- Майбутня вартість демонтажу залежить не лише від маси модуля: паспорт матеріалів, можливість роздільного розбирання та склад скла й металізації визначають, чи перетвориться обладнання на вторинну сировину або на витрати з утилізації.
