Santander: фінансування УЗЕ виходить за межі заробітку на різниці цін
Барт Вайт пояснює роль гарантованого мінімуму доходу, контрактів на використання накопичувача та керування гібридними проєктами. Єдиного стандарту гібридних PPA ще немає.
Коротко

Керівник глобального напряму структурованого фінансування енергетики Santander Барт Вайт в інтерв'ю Enlit від 11 листопада називає накопичувачі дедалі звичнішим об'єктом проєктного фінансування. За його приблизною оцінкою, кількість кредиторів, які фінансують акумуляторні проєкти у світі, зросла з близько 20 у 2021 році до близько 120 цьогоріч. Вайт наводить приклад фінансування на 450 млн євро для УЗЕ, дохід якої повністю залежить від ринку, та нещодавно закритої будівельної відновлюваної кредитної лінії на 150 млн євро для таких проєктів. Водночас серед джерел передбачуванішого доходу він називає плату за використання потужності накопичувача за контрактом, гарантований мінімум доходу та платежі за доступну потужність.
Поширення УЗЕ згладжує внутрішньодобові коливання цін і посилює конкуренцію за торговельний дохід. Вайт розглядає це як ризик, який кредитор має оцінити в моделі проєкту. Він очікує збереження можливостей для цінового арбітражу через зміни генерації та попиту, але це його прогноз, а не гарантія дохідності окремого накопичувача. Поєднання СЕС або ВЕС з УЗЕ дає змогу переносити продаж електроенергії на вигідніший час, проте додає інвестиційні витрати й складність керування. Рішення про заряджання, розряджання та продаж потребують системи керування енергією. За оцінкою Вайта, це створює окремий ринок послуг для власників, які не мають ресурсів на власний диспетчерський центр.
Гібридні договори купівлі-продажу електроенергії, або PPA, також ускладнюються: покупці хочуть отримувати енергію за потрібним їм графіком. Вайт наголошує, що ринок ще не виробив єдиного повторюваного стандарту таких договорів, придатного для банківського фінансування.
Ключові висновки
- У цьому підході кредитоспроможність проєкту УЗЕ залежить від узгодженості трьох речей: структури доходу, договірних зобов'язань і щоденного керування накопичувачем. Розрахунок арбітражної виручки має враховувати, хто виконуватиме ці зобов'язання та як зміняться доходи зі зростанням конкуренції.